10 нових заводів під час війни: чому українські виробники олії втрачають можливості заробляти

Попри повномасштабну війну, російські обстріли та економічні труднощі, в Україні збудували десять нових заводів із виробництва рослинної олії. Однак розширення промислових потужностей не принесло очікуваного результату: підприємства не можуть працювати на повну силу через нестачу сировини, проблеми з експортом і постійні атаки на виробничу та портову інфраструктуру. Водночас Росія вперше за два десятиліття випередила Україну за обсягами експорту соняшникової олії.

Про це повідомляє «Ненька інфо» з посиланням на Latifundist та інформацію генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, оприлюднену під час XXV Міжнародної конференції Fat & Oil Industry 2026.

Десять нових заводів, але виробництво завантажене лише на 68%

За словами Степана Капшука, за роки повномасштабного вторгнення українські підприємці збудували десять нових олійноекстракційних підприємств.

Він визнав, що навіть не очікував таких інвестицій в умовах воєнного стану, коли бізнес стикається з постійними ризиками руйнувань, перебоями електропостачання та логістичними обмеженнями.

Важливо, що українська олійно-жирова промисловість здатна забезпечувати будівництво переробних комплексів обладнанням вітчизняного виробництва. Це дозволяє підтримувати не лише аграрний сектор, а й українське машинобудування.

Однак нові заводи з’явилися на ринку, де вже існує надлишок переробних потужностей.

За даними «Укроліяпрому», минулого року підприємства переробили близько 14 мільйонів тонн олійної сировини. Це становило лише 68% від наявних виробничих можливостей.

Таким чином, приблизно третина потужностей галузі залишалася незавантаженою.

Основна проблема полягає в тому, що кількість заводів зростає швидше, ніж можливості забезпечувати їх достатніми обсягами сировини та безперебійно експортувати готову продукцію.

Заводи накопичують шрот, який може зіпсуватися

Однією з найбільших проблем виробників стало транспортування продукції.

Після перероблення насіння соняшнику підприємства отримують не лише олію, а й соняшниковий шрот — цінний кормовий продукт, який використовують у тваринництві.

Однак через затримки з відвантаженням на окремих заводах накопичуються значні запаси шроту.

Тривале зберігання за несприятливих умов загрожує погіршенням його якості, зокрема появою плісняви. Це створює ризик додаткових фінансових втрат для виробників.

Щоб розв’язати проблему, Степан Капшук запропонував активніше використовувати змішані залізничні маршрути.

Йдеться про можливість формувати перевезення, які одночасно забезпечуватимуть транспортування соняшникової олії та шроту.

Такий підхід, на його думку, дозволить швидше звільняти складські потужності, ефективніше використовувати транспорт і скорочувати логістичні затримки.

Україна втратила світове лідерство з експорту соняшникової олії

Ще одним серйозним викликом стало послаблення позицій України на світовому ринку.

За вересневими оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2025/2026 маркетинговому році Росія вперше за 20 сезонів випередила Україну за обсягами експорту соняшникової олії.

Російські постачання оцінювалися у 4,2 мільйона тонн, тоді як українські — у 4,036 мільйона тонн.

Для порівняння, у попередньому сезоні Україна експортувала близько 4,744 мільйона тонн олії та утримувала перше місце у світі.

Однією з причин скорочення виробництва та експорту став гірший урожай соняшнику.

За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, у сезоні 2025/2026 посівні площі соняшнику становили близько 5,2 мільйона гектарів, а врожайність знизилася до приблизно двох тонн із гектара.

Через несприятливі погодні умови та нестачу опадів валовий збір насіння оцінювали приблизно у 10,1 мільйона тонн.

Водночас виробництво соняшникової олії скоротилося порівняно з попереднім сезоном.

Попри втрату лідерства, Україна залишається одним із найбільших світових експортерів цієї продукції.

Росія атакує заводи, які виробляють українську олію

Окрім економічних проблем, українська олійна промисловість зазнає прямої шкоди від російських обстрілів.

Одним із найбільш резонансних прикладів стали атаки на Дніпровський олійноекстракційний завод міжнародної корпорації Bunge, який виробляє продукцію під відомим брендом «Олейна».

5 січня 2026 року російський удар пошкодив підприємство, внаслідок чого на дороги Дніпра вилилося близько 300 тонн рослинної олії.

10 вересня завод знову опинився під ударом. Внаслідок атаки було пошкоджено виробничі потужності, після чого підприємство призупинило роботу.

Раніше «Ненька інфо» детально повідомляла про повторний російський удар по заводу «Олейна» в Дніпрі.

Пошкоджень зазнали й інші підприємства аграрного сектору.

У травні російські безпілотники атакували елеваторний комплекс компанії Kernel на Хмельниччині.

А в липні великий виробник рослинної олії Allseeds повідомив про призупинення операційної діяльності на Одещині через посилення атак на портову та логістичну інфраструктуру.

Ці події демонструють, що навіть наявність сучасних виробничих потужностей не гарантує стабільної роботи підприємств в умовах постійної воєнної загрози.

Вам також може сподобатися