Ціни на золото різко знизилися до найнижчого рівня за останні 11 тижнів на тлі нового загострення геополітичної напруженості між США та Іраном, яке парадоксально посилило одразу кілька протилежних факторів впливу на фінансові ринки. Попри традиційну роль золота як «тихої гавані» під час криз, цього разу домінувати почали очікування щодо монетарної політики та зростання дохідності альтернативних активів.
Як повідомляє Reuters, спотова ціна золота знизилася на 1,3% і опустилася до 4 206,08 долара за тройську унцію. Під час внутрішньоденних торгів котирування досягали найнижчого рівня з 23 березня, що свідчить про суттєве ослаблення попиту на дорогоцінний метал у короткостроковій перспективі. Американські ф’ючерси на золото з постачанням у серпні також продемонстрували спад — мінус 1,4%, до рівня близько 4 228 доларів за унцію.
Різке зниження вартості відбулося на фоні чергового витка напруженості на Близькому Сході. За попередніми повідомленнями, президент США Дональд Трамп заявив про інцидент за участі американського військового гелікоптера Apache, який виконував патрулювання в районі Ормузької протоки та нібито був збитий іранськими силами. Ця заява стала тригером для подальшої ескалації.
У відповідь Вашингтон оголосив про початок військової операції проти Ірану. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів по іранських об’єктах, заявивши про дії в межах самооборони. Паралельно іранські державні медіа інформували про серію вибухів у стратегічно важливих районах поблизу Ормузької протоки — зокрема в Сіріку, Бандар-Аббасі та на острові Кешм, що має ключове значення для контролю морських маршрутів у регіоні.
Ескалація викликала різке зростання занепокоєння серед інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні енергоносіїв, адже Ормузька протока є одним із найважливіших світових коридорів транспортування нафти та зрідженого газу. У нормальних умовах через цей вузький морський шлях проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів, тому будь-які військові ризики тут миттєво відображаються на цінах сировини.
На цьому тлі світові ціни на нафту продовжили зростання, додавши приблизно 1% після новин про удари США по іранських цілях. Додатковим чинником підтримки нафтового ринку стали свіжі дані про скорочення запасів сирої нафти у США, що підсилює побоювання щодо можливого дефіциту пропозиції в короткостроковій перспективі.
Зростання нафтових котирувань має прямий вплив на глобальну інфляцію. Енергоресурси залишаються ключовим компонентом у структурі витрат як для бізнесу, так і для споживачів, тому навіть відносно помірне підвищення цін на нафту здатне підштовхувати загальний інфляційний тиск у світовій економіці. Це, у свою чергу, змінює очікування фінансових ринків щодо подальших дій центральних банків.
Інвестори почали активніше закладати сценарій, за якого провідні регулятори, зокрема Федеральна резервна система США, утримуватимуть високі процентні ставки довше, ніж очікувалося раніше. За оцінками інструменту CME FedWatch, ринки наразі оцінюють імовірність підвищення ставок ФРС до грудня більш ніж у 70%, що суттєво впливає на поведінку капіталу.
Для золота це створює додатковий тиск. Дорогоцінний метал не приносить процентного доходу, тому в умовах високих або потенційно зростаючих ставок він стає менш привабливим порівняно з облігаціями та іншими фінансовими інструментами, які забезпечують дохідність. Саме цей фактор зараз частково перекриває традиційний попит на золото як захисний актив.
Хоча золото зазвичай зміцнюється в періоди геополітичної нестабільності та підвищеної інфляції, нинішня ситуація демонструє більш складну реакцію ринку. Інвестори одночасно реагують і на ризики війни, і на перспективу жорсткішої монетарної політики, і саме останній чинник наразі переважає у формуванні цінової динаміки.
Додаткову увагу учасники ринку цього тижня зосереджують на нових макроекономічних даних зі США, насамперед показниках інфляції. Саме вони можуть стати визначальними для наступних рішень Федеральної резервної системи. Якщо інфляційний тиск залишатиметься стійким, це посилить аргументи на користь довшого утримання високих ставок або навіть їх подальшого підвищення.
Таким чином, ринок дорогоцінних металів опинився під одночасним впливом геополітичної напруги, зростання цін на нафту, інфляційних ризиків та жорстких очікувань щодо монетарної політики. У результаті золото втратило частину інвестиційної привабливості та опустилося до мінімумів майже за три місяці, попри те, що ще нещодавно саме геополітичні ризики підтримували попит на захисні активи.
