Україна запускає нову модель експорту озброєння та військових технологій, яка має поєднати швидкість ухвалення рішень, контроль держави та розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Йдеться про запровадження спрощеного механізму, який дозволить українським виробникам значно оперативніше виходити на міжнародні ринки та постачати продукцію країнам-партнерам. Про це заявили секретар РНБО Рустем Умєров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр оборони Михайло Федоров.
Ключовим елементом нової системи став механізм Fast Track, який уряд затвердив окремою постановою. Його головна мета — скоротити терміни розгляду заявок на експорт озброєння з 90 до 30 днів, тобто утричі. Це дозволить українським виробникам швидше укладати контракти з іноземними партнерами, реагувати на попит і конкурувати на глобальному ринку оборонних технологій, де швидкість ухвалення рішень часто визначає результат.
Як пояснив Рустем Умєров, нова модель не означає послаблення контролю над обігом зброї. Навпаки, держава зберігає всі ключові запобіжники безпеки, але прибирає надмірні бюрократичні процедури. У стандартних випадках рішення щодо експорту ухвалюватимуться без обов’язкового проходження Міжвідомчої комісії, що раніше суттєво уповільнювало процес. Водночас чутливі категорії озброєння й надалі залишатимуться під посиленим контролем.
Новий механізм діятиме виключно в умовах воєнного стану та стосуватиметься контрактів на постачання озброєння вартістю від 15 мільйонів гривень. Для комплектуючих діятимуть окремі правила, щоб уникнути обмежень для виробничих ланцюгів. Міністерство закордонних справ формуватиме офіційний перелік країн-партнерів, які можуть отримувати українську оборонну продукцію, а Міністерство оборони регулярно оновлюватиме список критичних товарів, які не підпадають під спрощену процедуру через ризики для національної безпеки.
Окремо уряд заклав фінансову модель, яка має забезпечити баланс між експортом і розвитком внутрішнього виробництва. За словами Юлії Свириденко, частина доходів від зовнішніх контрактів залишатиметься в Україні. Зокрема, 20% від експорту готових виробів і технологій та 30% від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спеціального фонду державного бюджету, який фінансуватиме розвиток оборонно-промислового комплексу. Крім того, у разі подальшого перепродажу продукції, створеної на основі українських технологій, Україна отримуватиме 20% вартості таких угод.
Важливою складовою реформи стало питання захисту інтелектуальної власності. Українські технології передаватимуться партнерам без втрати прав власності, а будь-який реекспорт або передача третім країнам можливі лише за письмової згоди України. Таким чином держава зберігає контроль не лише над зброєю, а й над її технологічною базою, що є критично важливим для довгострокової безпеки.
Пріоритетом нової системи залишається забезпечення Сил оборони України. Виробники зможуть отримувати дозвіл на експорт лише за умови, що вони гарантовано виконують державні замовлення для армії. У випадках, коли Міноборони або інші державні замовники планують закупівлю відповідної продукції для фронту, експорт може бути обмежений або повністю заблокований.
Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що держава намагається створити умови, за яких український defense tech-сектор зможе масштабувати виробництво та виходити на нові ринки, не втрачаючи пріоритету забезпечення війська. За його словами, експорт має працювати як інструмент зміцнення економіки оборони, а не як альтернатива забезпеченню ЗСУ.
Паралельно Україна активно розвиває формат оборонної кооперації Drone Deal, який передбачає не лише постачання безпілотників, а й обмін технологіями, спільні розробки, навчання фахівців і залучення інвестицій. Наразі близько 20 країн світу вже висловили зацікавленість у такій моделі співпраці, а Литва та Латвія офіційно закріпили партнерство з Україною у цій сфері.
Окремо тривають переговори зі США щодо масштабної довгострокової угоди, яка передбачає можливе виробництво мільйонів безпілотників щороку та багатомільярдні інвестиції в український оборонний сектор. У цьому контексті новий механізм експорту розглядається як частина ширшої стратегії інтеграції України у глобальний ринок оборонних технологій.
Таким чином, Україна фактично формує нову модель оборонної економіки, де експорт зброї, міжнародні партнерства та розвиток внутрішнього виробництва працюють як єдина система, спрямована одночасно на зміцнення армії, економіки та технологічної незалежності держави.
