Російська економіка, яка дедалі більше працює на забезпечення війни проти України, демонструє нові ознаки серйозних труднощів. Після проблем у паливно-енергетичному секторі та скорочення обсягів переробки нафти Росія зіткнулася зі спадом виробництва аміачної селітри — стратегічно важливої продукції, яка використовується не лише у сільському господарстві, а й у військово-промисловому комплексі. Українські фахівці пов’язують цю тенденцію насамперед із систематичними ударами Сил оборони України по російських промислових підприємствах, які забезпечують роботу оборонної галузі.
Про це повідомив Центр протидії дезінформації.
У Центрі нагадали, що аміачна селітра є одним із найважливіших продуктів хімічної промисловості. У мирний час вона широко використовується як азотне мінеральне добриво, від якого залежить ефективність сільського господарства. Водночас ця речовина має подвійне призначення, адже є однією з ключових складових для виробництва вибухових речовин, артилерійських боєприпасів, інженерних боєзарядів та іншої продукції, яку використовує військово-промисловий комплекс.
Саме тому скорочення її виробництва є важливим показником не лише стану цивільної економіки Росії, а й потенційних можливостей країни забезпечувати власну армію необхідними матеріалами для ведення бойових дій.
За офіційними даними Росстату, протягом останнього року виробництво аміачної селітри в Росії скоротилося на 9%. При цьому негативна тенденція продовжує посилюватися. Лише у травні спад сягнув 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що стало найгіршим показником від початку року.
Фахівці Центру протидії дезінформації звертають увагу, що навіть офіційна російська статистика більше не приховує проблем, які накопичуються в ключових галузях промисловості. На їхню думку, це ще одне свідчення того, що російська воєнна економіка поступово починає відчувати наслідки тривалої війни, міжнародних санкцій та регулярних атак по стратегічній інфраструктурі.
У Росії пояснюють скорочення виробництва необхідністю проведення позапланових ремонтів на окремих підприємствах. Однак у ЦПД вважають таке пояснення спробою приховати реальні причини проблем у промисловості. Українські експерти наголошують, що дедалі частіше російські заводи змушені зупиняти або скорочувати виробництво після ударів українських далекобійних безпілотників.
Одним із найпомітніших прикладів став хімічний комбінат “Азот” у Тульській області. Це одне з найбільших підприємств хімічної галузі Росії, яке випускає широкий спектр продукції, необхідної як цивільній економіці, так і військово-промисловому комплексу. Підприємство виробляє аміак, аміачну селітру, карбамід, азотну кислоту та інші хімічні компоненти, що використовуються під час виробництва вибухових речовин, боєприпасів і спеціальної військової продукції.
Нещодавно комбінат зазнав удару, внаслідок чого було пошкоджено частину виробничої інфраструктури. Подібні атаки, як зазначають українські аналітики, поступово накопичують ефект і змушують російські підприємства скорочувати виробництво або витрачати значні ресурси на відновлення потужностей.
У Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська пропаганда систематично намагається применшити наслідки українських далекобійних ударів, заявляючи про нібито незначні пошкодження або повну відсутність впливу на роботу стратегічних підприємств. Однак офіційна статистика, яку публікують самі російські державні органи, свідчить про інше.
“Падіння виробництва в хімічній промисловості РФ — ще одне свідчення ефективності українських далекобійних ударів. І хоча пропагандисти РФ намагаються робити вигляд, що українські БПЛА не завдають суттєвої шкоди, навіть офіційна статистика свідчить про прямо протилежне”, — зазначили в ЦПД.
Українські аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація не є поодинокою. Останніми місяцями дедалі більше галузей російської економіки демонструють негативну динаміку. Особливо це стосується секторів, які безпосередньо забезпечують потреби військово-промислового комплексу або виробляють продукцію подвійного призначення.
Ще раніше в Росії виникли серйозні проблеми в паливній галузі. Регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, нафтобазах, складах пального та об’єктах транспортної інфраструктури призвели до скорочення обсягів переробки нафти, перебоїв із постачанням окремих видів пального та зниження експортних можливостей країни.
На думку експертів, одночасне погіршення ситуації в паливній, хімічній та інших стратегічних галузях створює для російської економіки додаткові ризики. Воєнна модель економіки, яку Росія активно розбудовує з початку повномасштабного вторгнення, значною мірою залежить від стабільної роботи саме цих підприємств.
Проблеми в роботі хімічної промисловості можуть негативно позначитися не лише на виробництві боєприпасів, а й на інших напрямах військового виробництва, оскільки підприємства цього сектору забезпечують армію великою кількістю компонентів для вибухових речовин, ракетного палива, спеціальної хімії та інших матеріалів.
Подібних висновків дійшли й міжнародні експерти. Британське видання The Economist раніше опублікувало аналіз, у якому зазначило, що українська кампанія далекобійних ударів по території Росії має значно серйозніший вплив на російську економіку та оборонну промисловість, ніж припускали раніше.
За оцінками видання, лише протягом 2025 року Україна здійснила 658 ударів по об’єктах, розташованих більш ніж за 100 кілометрів від державного кордону. Основними цілями стали нафтопереробні заводи, склади пального, підприємства військово-промислового комплексу, аеродроми, логістичні вузли, військові бази та інші стратегічні об’єкти.
Журналісти також звернули увагу, що навесні цього року виробництво на російських нафтопереробних заводах скоротилося приблизно на 15% у річному вимірі. На їхню думку, це свідчить про накопичувальний ефект українських ударів, які поступово ускладнюють функціонування російської воєнної економіки.
Експерти зазначають, що навіть якщо окремі підприємства після атак відновлюють роботу, вони нерідко працюють із меншим завантаженням, потребують дорогих ремонтів або змушені змінювати виробничі процеси. Це призводить до зростання витрат, зниження обсягів виробництва та ускладнює забезпечення потреб російської армії.
У Центрі протидії дезінформації переконані, що офіційна статистика Росстату дедалі більше підтверджує ефективність української стратегії далекобійних ударів. На тлі міжнародних санкцій, дефіциту окремих технологій, кадрових проблем і постійних атак по стратегічній інфраструктурі російська воєнна економіка стикається зі зростаючим навантаженням, яке з часом може дедалі сильніше впливати на здатність Кремля підтримувати високі темпи виробництва озброєння та продовжувати війну проти України.
