Радник міністра оборони України, фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов пояснив, чому під час російських балістичних атак повітряна тривога іноді може спрацьовувати вже після прильоту ракети. За його словами, головною причиною є надзвичайно короткий час польоту балістичних ракет та особливості роботи міжнародної системи виявлення запусків. Про це Бескрестнов повідомив у своєму зверненні.
Він зазначив, що інформація про підготовку до запусків або безпосередній старт російських ракет надходить Україні від міжнародних партнерів, які використовують сучасні засоби космічної розвідки та інші системи спостереження. Водночас деталі роботи цих технологій не розголошуються з міркувань безпеки.
“Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску”, – пояснив Бескрестнов.
За словами радника міністра оборони, після фіксації запуску інформація має пройти кілька етапів обробки та передачі до українських служб, які ухвалюють рішення про оголошення повітряної тривоги. Саме на цьому етапі навіть незначні технічні затримки можуть мати критичне значення, адже балістичні ракети летять до українських міст за лічені хвилини.
Бескрестнов наголосив, що, наприклад, до Києва балістична ракета може долетіти приблизно за дві-чотири хвилини. Через настільки короткий проміжок часу будь-який збій у передачі інформації або затримка в роботі систем може призвести до того, що сигнал повітряної тривоги пролунає вже після вибуху.
“Ракета долітає до Києва за 2-4 хвилини, тому час дуже обмежений. Будь-який збій системи призведе до затримки отримання інформації. Жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися”, – зазначив він.
Водночас експерт звернув увагу й на іншу ситуацію, яка часто викликає запитання серед українців: коли повітряну тривогу оголошують, але самого запуску ракети так і не відбувається. За його словами, це пов’язано з тим, що супутникові системи можуть зафіксувати активність на пускових установках, яка свідчить про підготовку до удару, однак з різних причин запуск у підсумку може бути скасований або відкладений.
“Це відбувається тому, що супутники фіксують дії на пускових установках, які передують запуску ракет, а самих запусків з якоїсь причини може й не бути”, – пояснив радник.
Як приклад Бескрестнов навів ситуації з так званими хибними тривогами щодо запусків російської ракети “Орєшник”. За його словами, у таких випадках супутники фіксували активність на пускових позиціях, однак вона не завжди завершувалася реальним запуском.
“Пам’ятаєте, скільки разів лунала хибна тривога по “Орєшнику”? Це так само розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи відбудеться запуск, чи ні – незрозуміло”, – додав він.
Заява Бескрестнова пролунала на тлі нещодавніх масованих російських атак по Україні, під час яких у Києві вже неодноразово фіксували випадки, коли сигнал повітряної тривоги збігався із моментом удару або лунав уже після вибухів. Зокрема, подібні ситуації сталися 8 та 11 липня під час застосування Росією балістичного озброєння.
Окрім цього, раніше Сергій Бескрестнов попереджав про нові загрози з боку російської армії. За його словами, Росія нарощує виробництво нової крилатої ракети “Бандероль”, а також уже використовувала однойменний баражуючий боєприпас під час масованих ударів по Києву. За попередніми оцінками, цей безпілотний засіб ураження здатний долати відстань до 500 кілометрів і нести бойову частину масою до 150 кілограмів, що робить його ще одним небезпечним елементом російського арсеналу.
