Росія активізувала експорт сирої нафти через Північний Льодовитий океан, намагаючись зберегти високі темпи постачання та скоротити час доставки вантажів до азійських покупців. Арктичний маршрут також дає російським експортерам можливість уникати Червоного моря, де через атаки єменських хуситів і зростання безпекових ризиків ускладнився рух торговельних суден.
За даними Bloomberg, російські морські поставки сирої нафти залишалися вищими за чотири мільйони барелів на добу вже п’ятий тиждень поспіль. Для підтримання таких обсягів Москва почала раніше та активніше використовувати Північний морський шлях уздовж арктичного узбережжя Росії.
Наразі до проходження арктичним маршрутом залучені щонайменше шість нафтових танкерів. Один із них, Breeze, уже рухається через море Лаптєвих і подолав понад половину шляху вздовж північного узбережжя РФ. Частину маршруту судно проходило в супроводі атомного криголама.
Ще п’ять танкерів зосередилися поблизу російського порту Діксон. Два криголами прокладають для них прохід крізь арктичні льоди. Судна перебувають приблизно за 1600 кілометрів на схід від Мурманська та Приморська, де на них завантажили російську нафту.
За оцінкою видання, липневі переходи нафтових танкерів через Арктику розпочалися раніше, ніж зазвичай, і можуть перевищити показники попередніх років. Для порівняння, у липні минулого року цим маршрутом пройшов лише один танкер.
Північний морський шлях дозволяє значно скоротити відстань між російськими портами в Балтійському морі та основними покупцями нафти в Азії. Коротший рейс означає, що танкери можуть швидше доставити вантаж, повернутися до портів завантаження та взяти наступну партію сировини. Це особливо важливо для Росії, яка після втрати значної частини європейського ринку переорієнтувала нафтовий експорт на Китай, Індію та інші азійські країни.
Додатковим стимулом для використання Арктики стало загострення ситуації в Червоному морі. Єменські хусити оголосили про блокаду суден, пов’язаних із Саудівською Аравією, та посилили атаки на нафтові танкери. Після цього інтенсивність руху через протоку Баб-ель-Мандеб суттєво знизилася, а судновласники почали переглядати маршрути та уникати небезпечного регіону.
Напруженість уже змусила частину танкерів змінювати курс, повертатися до Суецького каналу або прямувати в обхід Африки. Такий маршрут може подовжувати рейс майже на місяць і суттєво збільшувати витрати на паливо, страхування та фрахт. За оцінками Reuters, додаткові витрати на окремий рейс можуть сягати кількох мільйонів доларів.
Для Росії арктичний напрямок є способом мінімізувати залежність від традиційних маршрутів через Суецький канал і Червоне море. Крім того, він дозволяє зменшити ризики для суден так званого тіньового флоту, частина яких раніше потрапляла під атаки поблизу узбережжя Ємену.
Водночас використання Північного морського шляху має суттєві обмеження. Навігація в Арктиці залежить від сезонних погодних умов і товщини льоду, а танкерам часто потрібен супровід спеціалізованих криголамів. Не всі судна мають необхідний льодовий клас, тому маршрут не може повністю замінити традиційні шляхи експорту.
Однак у літні місяці, коли льодова обстановка стає сприятливішою, Росія отримує можливість збільшувати кількість рейсів. Ранній початок навігації у 2026 році свідчить про прагнення Москви максимально використати коротке арктичне вікно та підтримати обсяги постачання на тлі глобальної нестабільності.
Паралельно Росія розширює інші логістичні схеми. Єгипет поступово перетворюється на додатковий пункт для перевалки російської нафти. За даними Bloomberg, від початку року щонайменше 15 партій нафти сорту Urals були доставлені до середземноморського порту Мерса-ель-Хамра, причому в останні місяці обсяги таких поставок помітно зросли.
Загалом протягом тижня до 26 липня близько 39 танкерів завантажили у російських портах 28,47 млн барелів сирої нафти. Такі показники демонструють, що Москва продовжує активно перебудовувати експортну логістику та шукати маршрути, які дозволяють обходити санкційні, безпекові й інфраструктурні обмеження.
Після скорочення трубопровідних поставок до Європи у 2023 році Росія була змушена перенаправити на морські маршрути близько 500 тисяч барелів нафти на добу. Це збільшило залежність країни від танкерного флоту, портів і доступу до міжнародних морських шляхів.
Зростання перевезень через Арктику може тимчасово допомогти Росії підтримувати експорт, однак цей маршрут не є повноцінною альтернативою південним напрямкам. Його ефективність залежить від сезону, доступності криголамів і технічного стану суден. Водночас нинішня активність свідчить, що Москва готова використовувати навіть складні та дорогі логістичні рішення, аби зберегти нафтові доходи та стабільність постачання до Азії.
