Повномасштабна війна Росії проти України стала для режиму Кім Чен Ина одним із найбільших фінансових і геополітичних подарунків за весь час його правління. За оцінкою Bloomberg Economics, у 2022–2025 роках Північна Корея отримала близько 22 млрд доларів іноземної валюти та еквівалентних надходжень, а головними джерелами стали військова співпраця з Росією, кібероперації, торгівля та відновлення економічних зв’язків із Китаєм.
У результаті Пхеньян опинився у фінансово сильнішому становищі, ніж протягом багатьох попередніх років. Експерти звертають увагу: ресурс, який Москва отримує у вигляді артилерійських снарядів, ракет і військової сили, Кім Чен Ин конвертує не тільки у гроші, а й у продовольство, пальне, технології та політичну підтримку.
«Північна Корея перебуває у сильнішому становищі, ніж будь-коли за останні 35 років», — оцінив ситуацію директор Korea Risk Group Андрій Ланков.
За його словами, військове співробітництво з Росією стало для Пхеньяна фактично «виграшем у лотерею», тоді як відновлення тісніших відносин із китайським керівництвом створює для режиму додаткову довгострокову страховку.
Водночас цифру у 22 млрд доларів не варто розуміти як суму готівки, яка фізично лежить на рахунках Кім Чен Ина. Через міжнародні санкції Північна Корея майже відрізана від глобальної банківської системи. Значна частина доходів залишається за кордоном або надходить у формі бартеру — продовольства, сировини, обладнання та військових технологій.
Росія перетворила старі запаси КНДР на стратегічний ресурс
До 2022 року величезні запаси артилерійських боєприпасів радянського стандарту були для Північної Кореї радше спадщиною холодної війни.
Після вторгнення Росії в Україну вони раптово стали надзвичайно цінним товаром.
Москва виявилася неспроможною повністю задовольняти власні потреби у 122-мм і 152-мм артилерійських боєприпасах лише за рахунок внутрішнього виробництва.
Пхеньян, який десятиліттями накопичував саме такі калібри, став для Кремля одним із найважливіших зовнішніх постачальників.
Українська Служба зовнішньої розвідки восени 2025 року оцінювала, що Північна Корея забезпечує приблизно 35–50% потреб Росії в артилерійських боєприпасах, постачаючи близько 200–260 тисяч снарядів калібрів 122 і 152 мм щомісяця.
RUSI також наводив оцінки, що від серпня 2023 року КНДР могла передати Росії понад 5 млн артилерійських боєприпасів.
Для Пхеньяна це означає фактичну монетизацію запасів, які десятиліттями лежали на військових складах.
Вартість військової допомоги оцінювали до $14 млрд
Ще у березні 2026 року Bloomberg писав про окреме дослідження південнокорейського державного Institute for National Security Strategy.
Аналітики оцінювали вартість зброї, боєприпасів і військової підтримки, переданих КНДР Росії з серпня 2023-го до кінця 2025 року, приблизно у 7,67–14,4 млрд доларів.
При цьому дослідники наголошували, що далеко не всю цю суму Москва могла сплатити безпосередньо валютою.
Розрахунки можуть включати поставки продовольства, енергоносіїв, обладнання, технологій та інші форми компенсації.
Це особливо важливо для Північної Кореї, яка залишається під одним із найжорсткіших санкційних режимів у світі.
КНДР відправила Росії ще й військових
Північнокорейська допомога Кремлю давно вийшла за межі снарядів.
У 2024 році до Росії прибули перші великі підрозділи армії КНДР. Згодом Москва і Пхеньян самі підтвердили участь північнокорейських військових у бойових операціях у Курській області.
Reuters на початку серпня 2026 року повідомляв, що початкове угруповання складало понад 12 тисяч військових, а протягом 2025 року його чисельність могла зрости приблизно до 15 тисяч.
Окремі оцінки, які наводить Bloomberg, говорять про 16–22 тисячі військовослужбовців, яких КНДР могла направити Росії за весь період.
За даними видання, Москва могла платити приблизно по 2000 доларів на місяць за кожного військового.
Навіть якщо значна частина цих грошей не доходить безпосередньо до солдатів, а залишається державі, для Пхеньяна це створює ще одне стабільне джерело валютних доходів.
Росія отримує ракети, а КНДР — бойовий полігон
Ще ціннішою за гроші може виявитися технологічна складова співпраці.
КНДР поставила Росії балістичні ракети KN-23 та KN-24, які Москва вже застосовувала для ударів по українських містах.
За даними Reuters, з кінця 2023 року Росія могла отримати близько 150 таких ракет. У серпні 2026 року українська розвідка також повідомила про розгортання у Воронезькій області нового північнокорейського ракетного підрозділу: близько 90 військових, шість пускових установок і потенційно до 120 ракет.
Для Пхеньяна війна в Україні стала унікальним полігоном.
Його інженери отримують реальні дані про поведінку ракет у бойових умовах, точність, надійність, здатність долати сучасну ППО та результати застосування проти західних систем.
Саме українська розвідка неодноразово попереджала, що Москва та Пхеньян використовують війну для випробування і вдосконалення північнокорейської зброї.
Економіка КНДР зростає третій рік поспіль
Фінансовий ефект військової співпраці вже помітний у макроекономічних оцінках.
Північна Корея практично не публікує достовірної економічної статистики, тому зовнішні оцінки зазвичай робить Банк Кореї у Сеулі.
За його даними, економіка КНДР у 2025 році зросла на 3,5%, продемонструвавши третій поспіль рік зростання понад 3%.
Виробничий сектор збільшився приблизно на 6,6%, будівництво — на 6,3%, а сфера послуг продемонструвала найкращу динаміку за десятиліття.
Загальний зовнішньоторговельний оборот без урахування торгівлі з Південною Кореєю зріс на 16% — приблизно до 3,13 млрд доларів.
Особливу роль у цьому відіграли поглиблення зв’язків із Росією та відновлення торгівлі з Китаєм.
Водночас економіка КНДР залишається дуже малою. Її номінальний валовий національний дохід оцінюється приблизно у 34 млрд доларів — менш ніж 2% від показника Південної Кореї.
Саме тому надходження, що вимірюються десятками мільярдів доларів протягом кількох років, мають для режиму непропорційно велике значення.
Кіберзлочинність також приносить Пхеньяну мільярди
Росія — не єдине джерело валютного ресурсу.
За оцінкою американської розвідки, КНДР отримує щонайменше 1 млрд доларів щороку від незаконних кібероперацій.
Йдеться передусім про крадіжки криптовалют, атаки на фінансові платформи та інші операції хакерських угруповань, пов’язаних із режимом.
Bloomberg у березні повідомляв, що валютні надходження КНДР досягли найвищого рівня від часу посилення міжнародних санкцій у 2018 році саме завдяки поєднанню продажу зброї Росії та кіберзлочинності.
Ці гроші безпосередньо підтримують розвиток ракетної та ядерної програм.
Кім вкладає нові ресурси у флот і ракети
Додаткові надходження Пхеньян не спрямовує насамперед на покращення добробуту населення.
Одним із головних отримувачів ресурсів залишається військово-промисловий комплекс.
За останні два роки Північна Корея продемонструвала два нові есмінці приблизною водотоннажністю по 5000 тонн — найбільші бойові кораблі, коли-небудь побудовані країною.
Принаймні на одному з них спостерігачі помітили систему протиповітряної оборони, схожу на російський «Панцир-М».
Якщо її російське походження підтверджується, це може бути одним із найбільш очевидних прикладів технологічної віддачі, яку Кім Чен Ин отримує за допомогу Кремлю.
Північна Корея також продовжує модернізувати балістичні ракети, включно з системами малої дальності, міжконтинентальними ракетами та морськими носіями.
Російський бойовий досвід може відкрити КНДР нові ринки
Ще один потенційний довгостроковий бонус — експорт зброї третім країнам.
До війни північнокорейські системи мали сумнівну репутацію через обмежену кількість незалежних даних про їхню реальну ефективність.
Тепер ситуація інша.
KN-23 і KN-24 пройшли реальне бойове застосування проти України. Артилерійські системи й боєприпаси використовуються російською армією у величезних масштабах.
Для потенційних покупців це створює своєрідний «бойовий сертифікат».
Навіть якщо зброя поступається західним або сучасним російським аналогам, вона може бути привабливою для країн, яким потрібні дешеві боєприпаси та ракети без політичних умов.
Саме тому Bloomberg звертає увагу: Росія може виявитися лише першим великим клієнтом нової експортної моделі КНДР.
Китай також повернувся до активнішої підтримки
Поглиблення російсько-північнокорейського союзу мало ще один несподіваний ефект — Пекін почав активніше працювати з Кім Чен Ином.
Китай залишається головним торговельним партнером і економічним каналом Північної Кореї.
Протягом кількох років відносини між Сі Цзіньпіном і Кімом були прохолоднішими, однак посилення Москви у Пхеньяні створило для Пекіна ризик втрати частини традиційного впливу.
У результаті китайсько-північнокорейські контакти також активізувалися.
За даними Reuters, економічне зростання КНДР у 2025 році підтримувалося одночасним поглибленням зв’язків і з Росією, і з Китаєм.
Таким чином, Кім отримав надзвичайно вигідну геополітичну позицію: він може балансувати між двома великими сусідами, отримуючи ресурс від обох.
Пхеньян намагається не стати повністю залежним від Москви
Попри тісний військовий союз, Кім Чен Ин не прагне перетворювати КНДР на економічного сателіта Росії.
Пхеньян паралельно розширює дипломатичні контакти з іншими країнами.
Протягом останнього року Північну Корею відвідували високопоставлені представники В’єтнаму, Білорусі, Індонезії та інших держав.
Це дає режиму можливість демонструвати, що його міжнародна ізоляція поступово слабшає.
При цьому союз із Кремлем забезпечує КНДР те, чого їй особливо бракувало після багаторічних санкцій: валюту, продовольство, енергоносії, технології та політичне прикриття.
Росія планує залучити ще більше військових КНДР
Співпраця, схоже, лише розширюється.
Reuters повідомляє, що Росія може готуватися прийняти ще близько 30 тисяч північнокорейських військовослужбовців.
Крім бойових частин, Пхеньян уже направляв до Росії саперів, військових будівельників та інженерів.
У серпні українська розвідка також заявила про розгортання нового ракетного підрозділу КНДР із потенційними 120 балістичними ракетами.
Це означає, що фінансовий потік до Пхеньяна може не лише не скоротитися, а й зрости.
Для Кіма війна стала економічним порятунком
Ще кілька років тому ситуація для Північної Кореї виглядала значно складніше.
Міжнародні санкції обмежували експорт, пандемія COVID-19 майже перекрила торгівлю з Китаєм, а закриті кордони поглибили дефіцит товарів і продовольства.
Російське вторгнення в Україну докорінно змінило цю ситуацію.
Москва раптом гостро потребувала саме того, чого у КНДР було багато: старих артилерійських снарядів, ракет, військових і дешевої робочої сили.
З точки зору Кім Чен Ина це створило практично ідеальну модель обміну.
Пхеньян передає частину накопичених десятиліттями військових запасів, а натомість отримує ресурси, які було майже неможливо здобути через санкційний режим.
Але ціна цього «процвітання» виходить далеко за межі КНДР
Для України наслідки цієї угоди безпосередні.
Мільйони північнокорейських снарядів використовуються російською армією на фронті. Північнокорейські балістичні ракети запускають по українських містах. Військові КНДР брали участь у бойових діях на боці РФ, а тепер Пхеньян розширює ракетну присутність на російській території.
Для Східної Азії проблема інша: КНДР отримує гроші й технології, які дозволяють швидше вдосконалювати власний ядерний та ракетний арсенал.
У результаті війна в Україні створила своєрідний цикл: Росія отримує зброю для продовження бойових дій, КНДР отримує гроші й технології, а потім використовує їх для виробництва ще досконалішої зброї, частина якої знову може опинитися у Росії.
Саме тому оцінка Bloomberg у 22 млрд доларів важлива не лише як показник того, скільки заробив режим Кім Чен Ина. Вона демонструє, наскільки радикально війна Росії проти України змінила міжнародне становище однієї з найбільш ізольованих держав світу.
Ще кілька років тому Пхеньян боровся з наслідками санкцій і пандемічної ізоляції. Сьогодні він має стабільного покупця зброї, доступ до російських технологій, активніші відносини з Китаєм і найбільший запас фінансових ресурсів за час правління Кім Чен Ина. І поки війна продовжується, ця модель залишається вигідною і для Пхеньяна, і для Москви — але дедалі небезпечнішою для України та всієї міжнародної системи безпеки.
