Фонд державного майна України розпочав масштабний аудит складських приміщень, які перебувають на балансі державних підприємств. Держава хоче знайти вільні або недостатньо задіяні площі, які можна буде оперативно передати компаніям, що втратили логістичні центри, склади та виробничі об’єкти внаслідок останньої хвилі російських атак. За попередньою оцінкою, формально йдеться про кілька сотень тисяч квадратних метрів, однак реальний обсяг придатних для використання приміщень стане зрозумілим лише після фізичної перевірки об’єктів.
Про початок аудиту заявив голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха. За його словами, робота стартувала за дорученням уряду після масованої атаки РФ 5 серпня, коли під ударами опинилася критично важлива для українського ритейлу та логістики інфраструктура.
На папері потенційних площ багато. Йдеться про складські приміщення підприємств, які перебувають у сфері управління Фонду держмайна. Проте Наталуха попереджає, що цифра у сотні тисяч квадратних метрів поки не означає, що весь цей ресурс можна негайно передати бізнесу.
Частина об’єктів може перебувати у незадовільному стані, не мати необхідних під’їзних шляхів, електропостачання чи обладнання, бути фактично зайнятою або не відповідати потребам сучасної логістики.
Саме тому наступним кроком стануть виїзні перевірки у регіонах.
«На папері це – одне, а в реальності може бути зовсім інакше», — пояснив Наталуха, наголосивши, що необхідно перевірити не лише фізичний стан приміщень, а й можливість їх фактичного використання.
Після 5 серпня питання складів стало критичним
Рішення уряду з’явилося після однієї з найболючіших атак на великий український бізнес за останній час.
У ніч проти 5 серпня російські удари пошкодили або знищили логістичні, складські та виробничі потужності низки великих компаній. За відкритими даними, постраждали щонайменше 13 бізнесів. Серед них — NOVUS, «Нова пошта», Rozetka, Fozzy Group, «Сільпо», «Епіцентр», INTERTOP, PUMA, LIQUI MOLY Ukraine та Toyota Ukraine.
У NOVUS повідомляли про кілька прямих ракетних влучань у логістичний центр, після яких він повністю припинив роботу. Rozetka втратила складський комплекс у Броварах. «Епіцентр» заявляв про руйнування двох логістичних комплексів та виробничих потужностей Epicentr Ceramic Corporation.
«Сільпо» повідомило про пожежі на двох розподільчих центрах і загибель працівників. Основний логістичний склад INTERTOP був знищений, а PUMA втратила товарні запаси та попередила про можливі тимчасові проблеми з наявністю окремих позицій.
Toyota Ukraine втратила склад запасних частин, а LIQUI MOLY Ukraine повідомила про знищення центрального складу продукції.
Це означало удар не просто по окремих підприємствах. Великі розподільчі центри працюють як вузли, через які одночасно проходять сотні тисяч або навіть мільйони одиниць товарів. Втрата такого об’єкта змушує компанію буквально за години перебудовувати маршрути, переводити поставки безпосередньо від виробників, шукати сторонні склади та додатковий транспорт.
Уряд залучив ФДМУ, Мінекономіки та АРМА
Після атаки 5 серпня уряд доручив одразу кільком державним структурам знайти можливості для підтримки постраждалих компаній.
До роботи залучили Міністерство економіки, Агентство з розшуку та менеджменту активів та Фонд державного майна. Їхнє завдання — зібрати перелік державних об’єктів, де існують складські площі, які можна було б передати бізнесу.
Ідея виглядає просто: замість того щоб компанії місяцями шукали на комерційному ринку великі логістичні майданчики, держава може тимчасово використати власний майновий резерв.
Однак найскладніше питання — як саме це юридично оформити.
Склади за 1 гривню чи відкриті аукціони
Фонд держмайна наразі розглядає декілька можливих схем передачі приміщень.
Один із варіантів — класична оренда через аукціон. Компанії змагатимуться за право користування конкретними приміщеннями відповідно до законодавства про оренду державного майна.
Але така схема може виявитися надто повільною для бізнесів, які втратили склад сьогодні і вже завтра повинні десь розміщувати товар.
Тому обговорюється інший механізм.
За словами Наталухи, держава розглядає можливість передачі таких активів певній державній компанії за символічну орендну плату — умовно 1 гривню на місяць. Після цього держкомпанія могла б передавати площі в суборенду підприємствам, які цього потребують.
Проте саме тут виникає головний ризик — непрозорий розподіл державного майна.
Голова ФДМУ прямо зазначив, що необхідно знайти таку правову модель, яка дозволить діяти швидко, але при цьому не створить «простір для корупції». Тому остаточний механізм ще не визначено.
Чому просто знайти порожній склад недостатньо
Сучасна логістика вимагає значно більшого, ніж просто великої будівлі.
Для продуктових мереж потрібні холодильні та морозильні потужності, санітарні умови та можливість швидко приймати велику кількість вантажівок. Інтернет-магазинам необхідні автоматизовані системи сортування, IT-інфраструктура, резервне живлення та місця для комплектації замовлень.
Для виробників важливими є висота приміщень, навантаження на підлогу, вантажні рампи, залізничні під’їзди та доступність великих енергетичних потужностей.
Тому кількасот тисяч квадратних метрів у державних реєстрах можуть після перевірки суттєво скоротитися.
Саме з цієї причини Фонд планує фізично оглядати об’єкти в регіонах, а не покладатися виключно на інформацію державних підприємств.
Росія дедалі частіше б’є саме по логістиці
Нова ініціатива уряду з’явилася на тлі ширшої проблеми — російські сили дедалі частіше атакують українські складські, транспортні та логістичні об’єкти.
31 липня російський удар зруйнував сортувальний термінал «Нової пошти» у Полтаві. Раніше під удари потрапляли складські споруди та вантажне відділення компанії в Ізюмі.
У червні Росія атакувала логістичні потужності АТБ. У наступні тижні перелік постраждалого бізнесу продовжив розширюватися.
Для економіки такі удари мають подвійний ефект. Безпосередньо компанія втрачає товар, будівлю, обладнання та транспорт. Але потім виникають додаткові витрати на оренду нових приміщень, переналаштування маршрутів і створення резервної логістики.
Саме цей другий етап може зрештою відчути споживач.
Бізнес готується дробити склади
Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук після серії ударів заявляв, що компанії будуть змушені диверсифікувати місця зберігання товарів.
Простіше кажучи, замість одного величезного складу бізнес може переходити до кількох менших об’єктів у різних регіонах.
Це підвищує живучість системи: знищення одного майданчика більше не паралізує всю логістику. Але така модель дорожча. Потрібно утримувати більше приміщень, мати додатковий транспорт, дублювати персонал та обладнання.
Саме тому представники ринку попереджають, що зміна логістичної моделі може збільшити операційні витрати й у перспективі впливати на кінцеві ціни.
Мінекономіки ще навесні зазначало, що наслідки російських атак на транспортну та енергетичну інфраструктуру залишаються одним із головних ризиків для економічного зростання, оскільки вони спричиняють перебої у виробництві й логістиці.
Державні склади можуть стати тимчасовим «буфером»
Саме тут аудит ФДМУ може дати бізнесу важливий резерв.
Якщо державі вдасться швидко знайти хоча б частину придатних площ і створити прозорий механізм їх передачі, компанії отримають можливість пережити найскладніший період без термінового будівництва нових центрів.
Особливо це важливо для великих мереж, які втратили десятки тисяч квадратних метрів логістичної інфраструктури одночасно.
Водночас Фонд поки не називає остаточної кількості складів або конкретних адрес. Немає й точного переліку компаній, які зможуть претендувати на ці об’єкти.
Тому головна цифра — «кілька сотень тисяч квадратних метрів» — наразі залишається лише потенційною.
Реальну картину Фонд держмайна очікує отримати після виїзних інспекцій.
Якщо значна частина приміщень виявиться придатною, держава фактично отримає резервну логістичну мережу, яку зможе швидко задіювати після нових атак. Для українського бізнесу, що дедалі частіше стає прямою ціллю російських ударів, такий механізм може виявитися не просто економічною підтримкою, а способом зберегти безперервність поставок і не допустити серйозного дефіциту товарів.
