Росія, яка традиційно є великим експортером дизельного пального, почала отримувати нафтопродукти з Південної Кореї. Наприкінці липня трейдери відправили до російського Далекого Сходу майже 30 тисяч тонн пального. Така поставка є нетиповою для РФ і відбувається на тлі українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі та скорочення внутрішнього виробництва. Про це 7 серпня повідомило Reuters із посиланням на дані відстеження суден Kpler і Vortexa та джерела на ринку.
За даними агентства, щонайменше два танкери малої дальності завантажили нафтопродукти з резервуарів у контейнерному порту Ульсан у Південній Кореї та вирушили до Далекого Сходу Росії. Один із них уже прибув до РФ, хоча на момент публікації ще не розвантажив пальне.
Два джерела Reuters повідомили, що серед вантажу є дизельне пальне. Одне з них також заявило про постачання авіаційного гасу. Загальний обсяг партії становить майже 30 тисяч тонн.
Південнокорейське Міністерство торгівлі, промисловості та ресурсів відмовилося коментувати інформацію. Міністерство енергетики Росії на запит Reuters не відповіло.
Нетипова ситуація для одного з великих експортерів дизеля
Особливість поставки полягає в тому, що Росія зазвичай не потребує значного імпорту дизельного пального. Навпаки, країна традиційно продає його за кордон.
Після запровадження західних санкцій основними напрямками російського дизельного експорту стали, зокрема, Бразилія, Туреччина та країни Західної Африки. Тепер ситуація частково розвертається у протилежний бік: РФ сама змушена шукати додаткові обсяги пального на зовнішньому ринку.
Однією з причин Reuters називає систематичні українські удари по російській енергетичній інфраструктурі. Київ неодноразово пояснював, що атакує об’єкти, які забезпечують ресурсами російську військову машину.
Наслідки вже відображаються на експортних показниках РФ. У липні морські поставки російських нафтопродуктів за кордон скоротилися приблизно на третину порівняно з червнем — до близько 3,9 млн тонн. Reuters пов’язував падіння з нижчим виробництвом пального після ударів по НПЗ та введеними Москвою експортними обмеженнями.
Москва обмежує власний експорт
На тлі проблем із внутрішнім забезпеченням Москва запровадила обмеження на вивезення пального.
Росія продовжила заборону на експорт бензину й дизеля, намагаючись спрямувати більше продукції на внутрішній ринок. Частину обмежень планують послабити з 1 вересня.
Таким чином виникла показова ситуація: країна, яка залишається одним із помітних постачальників дизеля на світовий ринок, одночасно обмежує його вивезення та імпортує додаткове пальне з Азії.
Це не означає, що Росія перетворилася на системного імпортера нафтопродуктів. Обсяг у 30 тисяч тонн залишається невеликим порівняно із загальними масштабами російського паливного ринку. Проте сам напрямок поставок є незвичним.
Подібних поставок не фіксували понад чотири роки
За даними Kpler, попередня відома поставка такого типу з Північно-Східної Азії до РФ відбулася ще у лютому 2022 року.
Тоді з південнокорейського Йосу до Владивостока доставили близько 22 тисяч барелів авіаційного пального. Після початку повномасштабної війни подібні маршрути практично зникли.
У липні 2026 року Росія також намагалася отримати значно більшу партію авіаційного пального японського походження. Reuters повідомляв про плани поставити щонайменше 200 тисяч барелів із Японії через трейдерів із перевантаженням у Південній Кореї.
Проте ця операція зрештою не відбулася. Японська влада окремо наголосила, що заборона на експорт авіаційного пального до Росії поширюється і на схеми постачання через треті країни або перевантаження між суднами.
Українські удари дедалі сильніше впливають на паливний сектор РФ
Нова поставка з Південної Кореї з’явилася в момент, коли російська нафтопереробка перебуває під системним тиском.
Україна протягом останніх місяців регулярно атакує НПЗ, нафтобази та інші об’єкти паливної інфраструктури на території РФ. Наслідком стає не тільки фізичне пошкодження обладнання, а й необхідність зупиняти установки на ремонт, змінювати логістику та створювати додаткові запаси.
Особливо показовими є липневі дані: морський експорт російських нафтопродуктів впав на 33% за місяць. За інформацією Reuters, скорочення відображало зменшення виробництва після українських атак та обмеження експорту через дефіцит пального на внутрішньому ринку.
Тому майже 30 тисяч тонн із Південної Кореї самі по собі не здатні суттєво змінити баланс російського паливного ринку. Значно важливішим є сам факт появи незвичного маршруту.
Для країни, яка роками була великим постачальником дизеля за кордон, необхідність шукати окремі партії пального в Північно-Східній Азії може бути сигналом локальних проблем із забезпеченням — особливо на Далекому Сході.
Reuters прямо пов’язує зростання потреби Росії в імпорті з українськими атаками на її енергетичну інфраструктуру.
