У російській банківській системі накопичується дедалі більше проблемних кредитів на тлі високих ставок, слабкого економічного зростання та погіршення фінансового стану компаній. Звітність найбільших банків за перше півріччя 2026 року показує неоднозначну картину: «Сбер» поки продовжує заробляти рекордні суми, однак якість частини його кредитного портфеля погіршується, тоді як ВТБ одночасно зіткнувся зі скороченням прибутку, зростанням реструктуризованих кредитів та необхідністю оптимізувати витрати.
Про проблеми у найбільших російських держбанках повідомила Служба зовнішньої розвідки України. Окремі цифри щодо ВТБ, загального стану кредитного ринку та макроекономічної ситуації підтверджуються звітністю самих банків і російськими фінансовими виданнями.
Водночас говорити про негайний «крах» усієї банківської системи РФ наразі передчасно. «Сбер», наприклад, за перше півріччя 2026 року отримав понад 1 трлн рублів чистого прибутку за МСФЗ, що на 18,6% більше, ніж роком раніше, а рентабельність капіталу становила 24,2%. Але паралельно з високою прибутковістю зростає інший, значно менш комфортний показник — обсяг позик, за якими клієнтам дедалі складніше виконувати свої зобов’язання.
У російських компаній уже понад 11 трлн рублів проблемних кредитів
Проблема виходить далеко за межі двох найбільших банків.
За даними, сформованими на основі статистики Банку Росії, станом на 1 червня 2026 року частка проблемних кредитів у портфелі російських юридичних осіб досягла 11,7%, або близько 11,3 трлн рублів.
До цієї категорії відносять не тільки прострочені позики, а й кредити найгірших категорій якості та ризиковані реструктуризації.
У сегменті споживчого кредитування частка проблемних позик становила вже 13,2%, або близько 1,7 трлн рублів. В іпотеці ситуація поки значно краща — приблизно 1,9%, або близько 400 млрд рублів.
Особливо показово, що на 1 березня проблемні корпоративні кредити становили близько 10,9 трлн рублів. Тобто лише за кілька місяців їхній обсяг додатково зріс приблизно на 400 млрд.
Банк Росії при цьому публічно наголошує, що вважає ризики керованими, оскільки частину потенційних втрат банки перекривають резервами та заставами.
Але покриття далеко не повне.
За оцінками на середину року, проблемні корпоративні кредити були забезпечені резервами та якісними заставами приблизно на 50%. Непокрита частина ризику становила близько 5,5 трлн рублів, що дорівнює приблизно 60% запасу капіталу російських банків понад нормативи.
«Сбер» заробляє трильйон, але проблеми позичальників ростуть
Найбільший банк Росії на перший погляд демонструє дуже сильні результати.
Чистий прибуток «Сберу» за січень–червень за міжнародними стандартами склав 1,019 трлн рублів. Чистий процентний дохід зріс більш ніж на 22%, кредитний портфель — до 52,6 трлн рублів.
Саме тому твердження про те, що «Сбер» уже летить у фінансову прірву, не підтверджується його поточною прибутковістю.
Однак всередині кредитного портфеля формується інша тенденція.
За даними української розвідки, частка кредитів третьої стадії у «Сбері» за квартал збільшилася з 4,8% до 5,5%. До третьої стадії за стандартом IFRS 9 відносять кредити, які вже вважаються кредитно-знеціненими, тобто ризик неповернення за ними суттєво зріс.
Також повідомляється про збільшення простроченої заборгованості та проблем у корпоративному і проєктному фінансуванні.
Ця тенденція не виникла раптово у 2026 році. Ще восени 2025-го фінансовий директор «Сберу» Тарас Скворцов попереджав, що пік прострочень, можливо, ще не пройдений.
Тобто банк одночасно може залишатися дуже прибутковим і при цьому бачити дедалі більше проблемних позичальників. Для банківської системи саме ця комбінація важлива у довшій перспективі.
Високі ставки починають бити по бізнесу
Одна з головних причин погіршення якості кредитів — тривалий період дорогого фінансування.
Російський Центробанк тримав ключову ставку на надзвичайно високому рівні для боротьби з інфляцією. Навіть після початку її зниження у 2026 році гроші для компаній залишаються дорогими.
Для бізнесу це означає різке зростання вартості обслуговування старих і нових боргів.
Найбільш уразливими стають компанії, які набирали кредити у період швидкого економічного зростання та розраховували на дешевше рефінансування.
Банк Росії ще раніше визнавав збільшення обсягу ризикованих реструктуризацій. За 2025 рік проблемні корпоративні кредити зросли приблизно на 2,2 трлн рублів, або на 25,2%. Основним джерелом погіршення регулятор називав саме нові реструктуризації.
Простими словами, все більше компаній не можуть обслуговувати борг на початкових умовах і просять банки змінити графік платежів, продовжити строк кредиту або пом’якшити інші умови.
У ВТБ реструктуровано вже 14,2% корпоративного портфеля
Особливо помітно ця тенденція проявилася у ВТБ — другому за величиною російському держбанку.
Ще за результатами 2025 року частка реструктурованих кредитів юридичним особам у його корпоративному портфелі зросла з 10,5% до 14,2%.
Керівництво ВТБ тоді прямо називало серед найбільш проблемних секторів девелопмент, транспорт та обробну промисловість.
Важливо не плутати цей показник із часткою непрацюючих кредитів.
Офіційний NPL-показник ВТБ на кінець 2025 року становив 3,5%. Тобто не всі реструктуризовані кредити вже є дефолтними — частині клієнтів банк просто змінив умови, щоб вони продовжили платити.
Але збільшення реструктуризацій до 14,2% демонструє, наскільки значна частина корпоративного портфеля вже потребує особливої уваги.
Прибуток ВТБ впав майже на 20%
На відміну від «Сберу», у ВТБ проблеми з якістю активів накладаються ще й на слабшу фінансову динаміку.
За перші шість місяців 2026 року чистий прибуток групи ВТБ за МСФЗ скоротився на 19,8% — до 225,2 млрд рублів.
У другому кварталі банк заробив 92,6 млрд рублів — приблизно на третину менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Результат також виявився нижчим за консенсус-прогноз аналітиків.
Рентабельність капіталу за пів року впала з 20,7% до 16,1%.
Водночас витрати на формування резервів під можливі кредитні втрати за півріччя становили 123,3 млрд рублів і зросли на 12,3% рік до року.
Це вже значно чіткіше свідчить про тиск на фінансовий результат.
ВТБ скорочує головний офіс
Наприкінці липня стало відомо ще про один симптом режиму економії.
ВТБ планує скоротити близько 10% штатних позицій у головному офісі. Банк пояснює це оптимізацією структури витрат і прагненням знизити співвідношення витрат до доходів.
За перше півріччя цей показник досяг 41,5%.
При цьому витрати ВТБ на персонал та адміністративне забезпечення за шість місяців зросли на 15,7% — до 285,9 млрд рублів.
Тобто банк одночасно стикається із падінням прибутку і збільшенням операційних витрат.
Капітал ВТБ залишається ще одним слабким місцем
Особлива увага інвесторів прикута до достатності капіталу.
На кінець першого півріччя норматив сукупної достатності капіталу групи ВТБ становив близько 10,7%.
Це вище мінімальних регуляторних вимог, однак запас залишається відносно невеликим.
Ще наприкінці 2025 року цей показник становив 9,8%, а базового капіталу — лише 6,4%.
Саме тому ВТБ останніми роками регулярно доводиться шукати способи поповнення капіталу.
Для великого державного банку це не означає неминучого банкрутства — держава за необхідності може його підтримати. Але будь-яка така підтримка фактично переносить частину проблем банку на федеральний бюджет.
Wildberries перетворюється на додатковий ризик
Окремим фактором для ВТБ стала його нова угода з Wildberries.
У травні ВТБ і група RWB домовилися про стратегічне партнерство. ВТБ має отримати 5% WB Банку з можливістю подальшого збільшення частки, а Wildberries — доступ до банківської інфраструктури ВТБ.
Для ВТБ головною перевагою партнерства називали доступ до величезної клієнтської бази маркетплейсу — близько 80 млн активних покупців.
Але після серії ударів по логістичних потужностях Wildberries ситуація отримала і зворотний бік.
У липні «Сбер», наприклад, уже почав приймати заявки на реструктуризацію кредитів продавців, які втратили товари на складах Wildberries у Котовську та Електросталі.
Якщо фінансові труднощі самого маркетплейсу, його продавців та пов’язаних компаній зростатимуть, вони потенційно можуть створити додаткове навантаження і на банківських партнерів.
Російська економіка майже перестала рости
Слабкість позичальників напряму пов’язана з загальним охолодженням російської економіки.
Ще у квітні «Сбер» погіршив власний прогноз щодо зростання ВВП РФ у 2026 році з 1–1,5% до 0,5–1% і водночас підвищив прогноз інфляції.
Пізніше російський уряд також різко переглянув свої очікування і допускав зростання економіки лише приблизно на 0,4%.
Фактично це означає перехід від перегрітої військовими видатками економіки 2023–2024 років до стагнації.
Для банків це особливо небезпечне поєднання: економіка майже не росте, але підприємства все ще змушені обслуговувати кредити, взяті за значно оптимістичніших умов.
Санкції — не єдина причина
Було б спрощенням пояснювати проблеми російських банків лише міжнародними санкціями.
На кредитну якість одночасно впливають висока ставка, подорожчання праці, падіння цивільного попиту, дефіцит кадрів, зростання податків та нерівномірність економіки, де військове виробництво отримує величезні бюджетні ресурси, а частина цивільних секторів переживає стагнацію.
Санкції посилюють цей ефект: вони обмежують доступ до зовнішнього фінансування, обладнання та низки експортних ринків.
Але навіть сам Банк Росії більше уваги приділяє внутрішньому борговому навантаженню компаній.
Регулятор уже вводив додаткові надбавки на кредитування великих підприємств із високою заборгованістю, щоб банки формували більший запас капіталу на випадок погіршення ситуації.
Чи справді Росії загрожує банківська криза
Поки що фінансова статистика не показує класичної банківської паніки з масовим відтоком депозитів, неплатоспроможністю найбільших банків або необхідністю негайного державного порятунку всієї системи.
Навпаки, «Сбер» залишається надзвичайно прибутковим, а Банк Росії наполягає, що кредитні ризики поки контрольовані.
Саме тому називати нинішній стан повноцінним «кредитним апокаліпсисом» було б перебільшенням.
Але сама тенденція вже очевидна.
Проблемні корпоративні кредити перевищили 11 трлн рублів, їх частка зростає, ВТБ реструктурував понад 14% корпоративного портфеля, а його прибуток за пів року впав майже на п’яту частину. Російські підприємства дедалі частіше потребують зміни умов погашення боргів, а банки змушені збільшувати резерви та скорочувати витрати.
І саме це може стати головним ризиком наступного етапу.
Якщо економічне зростання залишатиметься біля нуля, ставки — високими, а фінансові проблеми цивільного бізнесу поглиблюватимуться, сьогоднішні реструктуризації можуть поступово перетворюватися на реальні дефолти.
Для Кремля це створює ще одну проблему війни на виснаження: ресурси потрібні не лише армії та оборонній промисловості. Дедалі більше грошей може знадобитися ще й для підтримки компаній та банків, які не витримують вартості кредитів у російській військовій економіці.
