Повітряні сили Збройних сил України змінили формат щоденних звітів про російські повітряні атаки і перестали вказувати точну кількість ракет, запущених противником. Зміна відбулася на тлі різкого посилення російських балістичних ударів та гострого дефіциту ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони, передусім американських Patriot. Bloomberg пов’язує новий формат повідомлень із ситуацією навколо української ППО, однак джерело, ознайомлене з питанням, пояснює рішення Повітряних сил міркуваннями безпеки.
Зміни можна простежити безпосередньо за ранковими зведеннями українських військових. Ще 8 серпня Повітряні сили повідомили, що Росія застосувала проти України шість балістичних ракет «Іскандер-М». Жодну з цих шести ракет, згідно з оприлюдненими тоді даними, перехопити не вдалося.
Уже наступного дня формат змінився. У повідомленні про атаку на Одеську область військові зазначили, що російські війська застосовували балістичні, протикорабельні та протирадіолокаційні ракети, однак їхньої точної кількості не назвали.
Така сама ситуація повторилася після нового масштабного удару в ніч на 11 серпня. Росія атакувала Україну «Цирконами», балістичними ракетами та 120 безпілотниками, однак у ранковому зведенні Повітряних сил точну кількість запущених ракет знову не вказали. Водночас щодо безпілотників статистика залишилася детальною: ППО збила або подавила 98 дронів різних типів. Було зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 21 локації та падіння уламків збитих цілей ще у п’яти місцях.
Таким чином, йдеться не про припинення Повітряними силами публікації інформації про російські атаки загалом. Військові продовжують повідомляти про типи застосованого озброєння, кількість безпілотників, результати роботи ППО, влучання та падіння уламків. Зі зведень зникла саме точна кількість застосованих противником ракет.
Bloomberg звернув увагу, що зміна формату відбулася саме тоді, коли українська ППО дедалі частіше стикається з труднощами під час відбиття російських балістичних атак. За інформацією агентства, співрозмовник, ознайомлений із ситуацією, підтвердив сам факт зміни формату та пояснив його «заходами безпеки». Тобто твердження, що Повітряні сили офіційно перестали називати кількість ракет саме через їхню нестачу, було б надмірним спрощенням. Bloomberg проводить зв’язок між цими подіями, але офіційно заявленою причиною називаються міркування безпеки.
Балістика стала однією з найбільших проблем української ППО
На цьому тлі особливо показовою є статистика за липень. За даними Міністерства оборони, які наводить hromadske з посиланням на Bloomberg, протягом місяця Росія запустила 195 балістичних ракет, тоді як українській ППО вдалося збити лише 29.
Це означає, що проблема полягає не просто у збільшенні загальної кількості повітряних цілей. Балістичні ракети залишаються значно складнішими для перехоплення, ніж більшість ударних безпілотників чи частина крилатих ракет.
Однією з ключових систем, здатних протидіяти таким цілям, для України залишається американський Patriot. Саме тому запас перехоплювачів для цих комплексів безпосередньо впливає на можливість захищати Київ та інші великі міста від балістичних ударів.
Проблему з боєкомплектом українські військові не приховували й раніше.
Ще навесні начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат говорив, що Україна опинилася фактично «на голодному пайку» щодо ракет для систем ППО. Він окремо наголошував на дефіциті боєприпасів для Patriot, а також NASAMS та IRIS-T.
У травні ситуація залишалася складною. Ігнат повідомляв, що пускові установки окремих українських підрозділів і батарей були «напівпорожніми», а кількість доступних ракет обмежена. Через проблеми з постачанням Києву доводилося звертатися до партнерів навіть із проханнями про невеликі партії — по п’ять-десять ракет для NASAMS та IRIS-T.
Війна на Близькому Сході додатково вдарила по запасах
Дефіцит не є виключно українською проблемою. На початку березня Bloomberg повідомляв про занепокоєння європейських країн через глобальну нестачу ракет-перехоплювачів. Європейські держави вже використовували власні запаси для підтримки України, тоді як бойові дії на Близькому Сході створили додатковий попит на такі боєприпаси.
Особливо гостро питання постало навколо Patriot.
За підрахунками Bloomberg у березні, після початку війни з Іраном Тегеран застосував понад 2100 ударних дронів та щонайменше 688 балістичних ракет. США та їхні союзники у відповідь використали понад тисячу перехоплювачів PAC-3. Це створило додаткове навантаження на глобальні запаси боєприпасів, які потрібні й Україні.
Українська сторона впродовж останніх місяців неодноразово просила союзників прискорити передачу додаткових систем і ракет. Ще навесні Володимир Зеленський порушував це питання під час переговорів із європейськими лідерами та керівництвом НАТО, наголошуючи на необхідності підготувати українську ППО до наступної хвилі російських атак.
Проблема стає ще гострішою через те, що Росія одночасно нарощує виробництво балістичних засобів ураження.
Financial Times 11 серпня повідомила, що Росія нині виробляє близько 70 балістичних ракет на місяць, тоді як протягом одного місяця вона вже спроможна застосувати майже 200 таких ракет. Видання також характеризує запаси перехоплювачів Patriot в України як критично обмежені.
Росія намагається використати слабке місце
Аналітики Інституту вивчення війни також звертають увагу на зміну російської стратегії. За оцінкою ISW, Москва переорієнтовує виробництво далекобійних засобів ураження на ті системи, які мають вищі шанси проривати українську протиповітряну оборону.
Йдеться, зокрема, про збільшення ролі балістичних ракет та швидших реактивних ударних дронів. Аналітики вважають, що Кремль намагатиметься використовувати нестачу українських перехоплювачів і під час майбутньої зимової кампанії проти енергетичної інфраструктури.
Особливе значення має і військова співпраця Росії з Північною Кореєю. Під час атаки 11 серпня Росія застосовувала, зокрема, балістичні ракети північнокорейського походження. Українська влада повідомляє про надходження нових партій такого озброєння з КНДР.
У результаті виникає небезпечна для України комбінація: Москва збільшує власне виробництво, отримує додаткове озброєння від Пхеньяна і водночас намагається використовувати обмежені запаси українських ракет-перехоплювачів.
Україна хоче виробляти Patriot самостійно
Саме тому Київ паралельно намагається вирішити проблему не лише новими поставками, але й локалізацією виробництва.
За даними hromadske, Зеленський раніше заявляв, що питання виробництва ракет до Patriot в Україні було «політично» обговорене з президентом США Дональдом Трампом. Американський президент також допускав можливість передачі Україні відповідних виробничих технологій. Пізніше, однак, його позиція стала менш однозначною: Трамп заявляв, що остаточної згоди на передачу ліцензії ще не давав.
Навіть у разі позитивного політичного рішення швидко усунути дефіцит не вдасться. Створення виробничих потужностей для складних протиракетних систем потребує часу, технологій, обладнання та інтеграції українських підприємств у західні виробничі ланцюги.
Тому в короткостроковій перспективі Україна залишається залежною від поставок партнерів.
Зеленський заявляв, що США мають щомісяця передавати Україні певну кількість перехоплювачів Patriot, але визнавав: американських поставок може бути недостатньо. Київ тому розраховує також на запаси та закупівлі європейських держав.
Що насправді означає зміна звітів Повітряних сил
Нова практика не означає, що Україна перестала відстежувати кількість російських ракет або що Повітряні сили припинили інформувати суспільство про атаки. Йдеться саме про обмеження частини публічної деталізації.
Станом на 11 серпня Повітряні сили продовжують називати типи застосованих Росією ракет, повідомляти про ударні безпілотники, роботу ППО, райони влучань та наслідки атак. Однак кількість запущених ракет у кількох останніх зведеннях не зазначається.
І це важливе уточнення до гучної тези про те, що військові нібито приховують статистику «через нестачу ППО». Повідомлення Bloomberg не встановлює дефіцит Patriot як офіційно оголошену причину рішення. Агентство звертає увагу на збіг зміни формату зі значним падінням результативності проти балістики, тоді як джерело видання пояснює новий підхід заходами безпеки.
Проте ширший контекст справді тривожний. Українські військові відкрито говорять про нестачу ракет, міжнародні медіа повідомляють про глобальний дефіцит перехоплювачів, Росія збільшує виробництво балістики, а статистика за липень показала, наскільки складно українській ППО стало протистояти таким ударам.
Тож зникнення точної кількості ракет зі щоденних зведень стало лише найбільш помітною для суспільства зміною. Значно важливішою залишається проблема, що стоїть за нею: гонка між нарощуванням російського ракетного арсеналу та здатністю України і її партнерів забезпечити достатню кількість засобів для його перехоплення.
