Росія дедалі активніше атакує українську торговельну та продовольчу логістику — склади, розподільчі центри, транспортні вузли та портову інфраструктуру. Після серії ударів по об’єктах великих торговельних мереж у частині магазинів виникли тимчасові перебої з окремими товарами. Водночас у Кабінеті Міністрів запевняють: системного дефіциту продуктів в Україні зараз немає, а втрати складів не повинні спричинити й різкого зростання цін на десятки відсотків.
Про це 14 серпня під час брифінгу заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він підтвердив, що удари РФ створили проблеми для окремих логістичних маршрутів і систем зберігання продукції, але ситуація залишається контрольованою. Висоцький очолює Мінагрополітики з 16 липня 2026 року.
За словами міністра, зараз немає передумов для того, щоб українці зіткнулися із загальним дефіцитом продовольства. Уряд і бізнес залучають резервні складські майданчики, перебудовують маршрути постачання і шукають альтернативи знищеним розподільчим центрам.
В окремих випадках магазини можуть перейти до моделі постачання фактично «з коліс» — коли продукція доставляється без тривалого проміжного зберігання на великих логістичних складах. Це складніше і дорожче з погляду транспортної логістики, однак дозволяє продовжувати постачання навіть після втрати окремого розподільчого центру.
Ціни можуть зрости, але не на десятки відсотків
Висоцький визнав, що перебудова логістики неминуче створює додаткові витрати.
Товари доводиться перевозити іншими маршрутами, частіше використовувати менші склади, збільшувати кількість рейсів і оперативно шукати нові приміщення для зберігання. Однак міністр наголосив, що масштаб цих витрат поки не дає підстав говорити про подорожчання продуктів на десятки відсотків.
Кабмін уже розпочав додатковий моніторинг цін. Станом на 14 серпня різких стрибків вартості продовольства, які можна було б прямо пов’язати зі знищенням складів, не зафіксовано.
За оцінкою Висоцького, навіть втрата 30–40% певної товарної партії не означає, що відповідна продукція надовго зникне з магазинів. У багатьох категоріях її можна досить швидко замістити з інших складів, регіонів або через альтернативні канали постачання.
Тому локальна відсутність товару на полиці ще не означає загальнонаціонального дефіциту.
Росія вже знищила великі логістичні об’єкти
Побоювання українців виникли не на порожньому місці.
На початку серпня Росія завдала масштабного ракетного удару по Києву та області, під час якого були знищені й пошкоджені склади та логістичні центри великих українських компаній. Reuters повідомляв про ураження інфраструктури «Епіцентру», Fozzy, «Сільпо» та Rozetka.
У Fozzy Group тоді повідомили про удар по продовольчій логістиці. «Сільпо» заявило, що внаслідок атаки загинули щонайменше шестеро працівників компанії, а два розподільчі центри були охоплені вогнем.
Для торговельної мережі розподільчий центр є критично важливим елементом системи. Саме туди надходять великі партії товарів від виробників та імпортерів, після чого продукцію сортують і розвозять у десятки чи сотні магазинів.
Якщо такий об’єкт знищений, проблема може проявитися одночасно у великій кількості торгових точок.
Саме тому після ударів частина покупців могла побачити порожні полиці або скорочений асортимент окремих категорій. Однак торговельні мережі почали перенаправляти поставки через інші логістичні центри. РБК-Україна 14 серпня повідомляло, що великі мережі продовжують відновлювати наповнення магазинів після атак.
РФ атакує не тільки магазини
Значно ширшою проблемою є те, що російські війська одночасно завдають ударів по різних частинах продовольчого ланцюга.
Йдеться не лише про склади супермаркетів, а й про морські та річкові порти, залізничну й транспортну інфраструктуру, енергетичні об’єкти та підприємства.
13 серпня Росія атакувала порт Ізмаїл на Дунаї. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив перебої з електропостачанням. Ізмаїльський порт залишається одним із важливих альтернативних шляхів експорту українського зерна після погіршення ситуації у Чорному морі.
Паралельно російські атаки майже зупинили нормальну роботу частини чорноморських маршрутів.
За даними Reuters, близько 90% українського експорту зернових і олійних традиційно проходить через Чорне море. На початку серпня експорт зерна впав приблизно на три чверті порівняно з минулим роком через удари по портовій інфраструктурі та проблеми із судноплавством.
Мінагрополітики також наголошує, що повністю замінити морські шляхи залізницею, автомобільним транспортом і Дунаєм неможливо. Навіть за сприятливих умов альтернативні маршрути можуть забезпечити лише близько 45–50% річного аграрного експорту.
Але для внутрішнього ринку ситуація інша
Проблеми з експортом не означають автоматичного дефіциту їжі всередині України.
Навпаки, у багатьох базових аграрних категоріях Україна виробляє значно більше, ніж споживає внутрішній ринок.
Мінагрополітики прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн. Зокрема, очікується приблизно 22,4 млн тонн пшениці, 4,7 млн тонн ячменю та 31,6 млн тонн кукурудзи.
Особливо важлива ситуація з продовольчою пшеницею, з якої виробляють борошно та хліб. Її виробництво прогнозується на рівні близько 9,1 млн тонн, а разом із перехідними запасами загальна пропозиція може сягнути 11,7 млн тонн.
Тобто ризик для України зараз полягає не стільки у фізичній відсутності зерна чи базових продуктів, скільки у здатності швидко переміщувати їх між регіонами, зберігати та доставляти до магазинів.
Чому ціни все одно можуть реагувати
Повністю виключати подорожчання окремих товарів не можна.
Навіть якщо продукту достатньо, в його роздрібну ціну входять логістика, електроенергія, зберігання, зарплати, страхування, втрати продукції та вартість відновлення пошкодженої інфраструктури.
Якщо замість одного великого розподільчого центру компанії доводиться використовувати п’ять менших складів, а замість одного маршруту — кілька об’їзних, собівартість доставки закономірно збільшується.
Саме про такі додаткові витрати й говорить Висоцький. Однак на сьогодні уряд не бачить підстав очікувати стрибка вартості продовольства на 20–30% лише через удари по складах.
Значно більший ризик для цін може виникнути, якщо атаки одночасно тривалий час порушуватимуть енергопостачання, транспорт, роботу переробних підприємств і логістичних центрів.
Удар по логістиці має ширший економічний ефект
Остання хвиля російських атак показує, що під прицілом опиняються не тільки військові чи енергетичні об’єкти.
11 серпня російська сторона сама заявляла про удари по транспортно-логістичних центрах у Києві, включно з комплексом «Нової пошти» та великим складським об’єктом. Москва традиційно пояснює такі атаки нібито використанням інфраструктури у військових цілях, однак удари водночас безпосередньо впливають на цивільний бізнес і ланцюги постачання.
На початку серпня після масштабної атаки прем’єр-міністр Сергій Корецький також оголошував про екстрені консультації з бізнесом щодо безперервності роботи компаній після знищення логістичних об’єктів.
Фактично Україні доводиться створювати дедалі більш розосереджену систему складів і постачання, щоб знищення одного великого хабу не паралізувало цілу мережу.
Панікувати та скуповувати продукти немає підстав
Станом на 14 серпня головний висновок Кабміну залишається незмінним: загального дефіциту продуктів в Україні немає.
Окремі магазини можуть тимчасово мати менший асортимент, а доставка деяких категорій може займати більше часу через перебудову логістики. Проте уряд і торговельні мережі мають можливість перерозподіляти товарні запаси та використовувати резервні склади.
Так само немає підтверджень прогнозів про неминучий різкий стрибок цін на десятки відсотків.
Ситуація залишається складною, а кожен новий удар по складу чи транспортному вузлу збільшує витрати бізнесу. Однак на сьогодні Україна має достатнє власне виробництво продовольства і розгалужену торговельну систему, щоб компенсувати локальні втрати.
Тому створювати домашні запаси через страх перед масовим зникненням продуктів із магазинів наразі немає економічних підстав.
Найбільша загроза зараз лежить у іншій площині: якщо Росія систематично продовжуватиме руйнувати склади, порти, транспорт і енергетику, українському бізнесу доведеться витрачати дедалі більше коштів на альтернативні маршрути й резервну інфраструктуру. Саме ці витрати можуть поступово тиснути на ціни.
Але сценарій, за якого найближчим часом українські магазини масово залишаться без продуктів, уряд станом на 14 серпня не прогнозує.
