Рішення офіційного Лондона розсекретити та передати Києву технічну документацію щодо далекобійних крилатих ракет Storm Shadow викликало жваві дискусії серед провідних військових аналітиків. Попри гучні дипломатичні заяви під час візиту британського прем’єр-міністра Ендрю Бернема до Києва на 35-ту річницю Незалежності, реальна практична користь від отримання цих креслень для Збройних сил України залишається під великим питанням. Експерти наголошують, що подібний крок є суто політичним жестом для тиску на західних союзників, аніж відповіддю на актуальні технологічні потреби українського війська.
Чому копіювання англо-французьких ракет втратило актуальність
Технологічний внесок Великої Британії у створення цієї зброї значно перебільшений. Ця крилата ракета є насамперед французькою розробкою, створеною на базі зразка Apache ще у 1980-х роках та модернізованою у наступному десятилітті під назвою Scalp. Британська частка в проєкті зводиться переважно до бойової частини, яка також частково створювалася за участі французьких інженерів. Тому передача документації від британської сторони не має вирішального виробничого значення.
Головна проблема полягає у технічних обмеженнях самої системи Storm Shadow у реаліях сучасної війни. Ця ракета призначена виключно для повітряного пуску з модифікованих винищувачів і має дальність польоту лише близько 240 кілометрів (150 миль). Водночас вітчизняний оборонно-промисловий комплекс уже розгорнув серійне виготовлення власної далекобійної ракети Flamingo FP-5.
Переваги української ракети над західними аналогами
Українська розробка Flamingo кардинально перевершує франко-британську ракету за ключовими тактико-технічними показниками:
вона стартує з наземних пускових установок, що значно спрощує експлуатацію;
несе бойовий заряд, який утричі важчий за боєголовку Storm Shadow;
здатна долати колосальну відстань майже у 3000 кілометрів (близько 1900 миль).
Підприємство Fire Point займається створенням цієї зброї з 2024 року, спираючись на попередній досвід роботи з безпілотними комплексами та важкими реактивними апаратами радянського зразка Ту-141 «Стриж». Вже торік темпи випуску сягали семи одиниць Flamingo на добу із подальшим нарощуванням потужностей. Значна частина успішних глибоких ударів по військових об’єктах у глибині ворожої території, які публічно називають атаками безпілотників, насправді здійснюється цими швидкісними реактивними літальними апаратами. Попри те, що російська протиповітряна оборона намагається протидіяти цим ракетам, розробники безперервно вдосконалюють системи наведення та захисту від радіоелектронних перешкод.
Справжня мета жесту: тиск на Вашингтон заради систем Patriot
Показові церемонії передачі конструкторської документації від британського прем’єра та французького керівництва мають на меті не стільки налагодити лінії збирання, скільки зняти негласні табу серед партнерів. Лондон уже неодноразово використовував таку стратегію: передача танків Challenger відкрила дорогу для постачання бронетехніки іншими країнами, а перші партії далекобійних крилатих ракет проклали шлях для передачі американських балістичних систем ATACMS.
Нинішній демарш є публічним сигналом передусім для Сполучених Штатів Америки. Мета європейських союзників – підштовхнути Вашингтон до передачі критично важливих технологій та ракет-перехоплювачів для зенітних комплексів Patriot, які здатні ефективно нейтралізувати російські балістичні та гіперзвукові ракети «Кинджал» і «Циркон».
