Українська оборонна промисловість, яка за роки повномасштабної війни здійснила безпрецедентний стрибок у технологічному та виробничому розвитку, стикається зі штучними перепонами на шляху до світових ринків. Чинна фінансова модель експорту озброєння, закріплена на законодавчому рівні, містить критичні бар’єри, що фактично унеможливлюють повноцінний продаж вітчизняної зброї за кордон. Про це під час фахового розбору заявив голова Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс, колишній заступник міністра економіки у 2022–2024 роках Ігор Фоменко.
За словами експерта, головна проблема полягає у змісті урядової постанови, яка безпосередньо регулює процедуру продажу озброєнь і військової техніки на експорт. Замість того, щоб створити сприятливий економічний клімат для підприємств, документ закладає суттєвий фінансовий бар’єр. Хоча формально механізм експорту було розблоковано та запущено, передбачені ним економічні умови роблять зовнішньоекономічну діяльність для багатьох компаній оборонно-промислового комплексу (ОПК) нерентабельною або надмірно ризикованою.
Військовий експерт Валентин Бадрак, коментуючи цю ситуацію, наголошує, що відкриття експорту є питанням фізичного виживання для української «оборонки». На сьогодні виробничі спроможності вітчизняних приватних і державних підприємств значно перевищують фінансові можливості державного бюджету України. Держава об’єктивно не здатна викупити все, що можуть виробити українські заводи — від сучасних безпілотних систем до бронетехніки та засобів радіоелектронної боротьби. Відтак, вихід на зовнішні ринки є єдиним системним джерелом залучення обігових коштів, необхідних для масштабування ліній, закупівлі іноземних комплектуючих та інвестування у новітні науково-дослідні розробки.
Проте закладені в урядовій постанові фінансові обтяження, зокрема високі збори за видачу дозволів на експорт, працюють як справжній «зашморг». Виробники змушені стикатися з умовами, за яких левова частка прибутку від потенційного експорту може нівелюватися регуляторними платежами, а сама процедура стає економічно невиправданою. Це позбавляє українську зброю конкурентоспроможності на глобальному ринку, де ціна та швидкість постачання відіграють ключову роль. Законодавчі рамки, замість захисту державних інтересів, де-факто грають проти вітчизняного виробника, змушуючи окремі компанії шукати альтернативні юрисдикції для релокації свого виробництва.
Ця кризова ситуація вже набула такого розголосу, що привернула увагу вищого військово-політичного керівництва країни. Нещодавно Рада національної безпеки і оборони України була змушена направити до Кабінету Міністрів офіційні пропозиції щодо термінового доопрацювання цієї урядової постанови, аби усунути штучні перепони. Якщо уряд найближчим часом не змінить підходи до фінансової моделі збройового експорту, Україна ризикує не лише втратити потенційні мільярди доларів валютної виручки, але й суттєво загальмувати технологічний розвиток власного ОПК у найбільш критичний момент війни.
