Росія пригрозила Україні подальшим розширенням так званої «буферної зони» вздовж кордону та заявила, що українські удари по території РФ нібито можуть призвести до ще більшого затягування війни. Відповідні заяви 9 липня зробив речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи останні атаки українських Сил оборони по російській військовій та паливній інфраструктурі, а також заяви президента США Дональда Трампа після саміту НАТО в Анкарі.
Пєсков заявив, що чим активніше Україна завдаватиме ударів по об’єктах на території Росії, тим більшою, за його словами, буде так звана «зона безпеки», яку російські війська намагатимуться створити вздовж українського кордону.
За словами представника Кремля, ескалація бойових дій нібито лише подовжить проведення російської військової кампанії. Водночас він не уточнив, які саме території Росія вважає можливими для такого розширення.
Тема створення «буферної зони» не є новою для російського керівництва. Ще кілька днів тому Пєсков заявляв, що російська армія вже «системно» створює таку зону на прикордонних територіях, пояснюючи це необхідністю забезпечення безпеки російських регіонів.
Нові заяви пролунали одразу після серії успішних українських операцій проти російської нафтової інфраструктури. За останній тиждень українські безпілотники уразили кілька нафтобаз, резервуарів із пальним, нафтоперекачувальні станції та об’єкти логістики у Тверській, Ставропольській, Ростовській областях і Башкортостані. Президент України Володимир Зеленський назвав такі удари частиною стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення військово-економічного потенціалу Росії.
Окремо Пєсков прокоментував заяви президента США Дональда Трампа, зроблені під час саміту НАТО в Анкарі. Зокрема, Кремль відреагував на слова американського президента про можливість передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot, а також на його припущення щодо потенційного посилення системи захисту українського повітряного простору.
Речник Кремля заявив, що розмови про можливе «закриття неба» над Україною означали б безпосередню участь військових країн НАТО у війні. Саме це, за словами Пєскова, Росія традиційно називає однією з причин продовження своєї військової кампанії.
Водночас він запевнив, що попри розбіжності між Москвою та Вашингтоном, діалог між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом нібито залишається конструктивним. За словами Пєскова, президент РФ готовий до нових контактів із американським лідером, хоча запланований після саміту дзвінок, про який раніше повідомляли американські посадовці, 8 липня так і не відбувся. У Кремлі пояснили це тим, що Трамп був зайнятий переговорами після завершення саміту НАТО.
На цьому тлі західні ЗМІ повідомляють, що останні українські удари по російських нафтобазах, логістичних центрах та паливній інфраструктурі істотно вплинули на позицію Кремля. За даними джерел Reuters, наближених до російського керівництва, Володимир Путін наразі не демонструє готовності до компромісів і, навпаки, схиляється до подальшої ескалації війни. Серед причин називають успішні атаки українських безпілотників по стратегічних об’єктах у глибокому тилу Росії, які посилюють внутрішній політичний тиск на Кремль.
Водночас українські та західні експерти звертають увагу, що саме ці удари дедалі більше демонструють вразливість російської військової інфраструктури. Виконувач обов’язків виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко зазначав, що регулярні удари по військових та енергетичних об’єктах РФ формують нове геополітичне тло. На його думку, це впливає і на позицію Дональда Трампа, який традиційно прагне підтримувати сторону, що демонструє сильніші переговорні позиції.
Експерт вважає, що саме успішні українські операції у російському тилу дозволяють Україні та її європейським союзникам переконливіше аргументувати необхідність подальшої військової підтримки з боку США.
Паралельно українське керівництво продовжує наголошувати, що шлях до завершення війни лежить через посилення міжнародного тиску на Кремль. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що Україна вже передала партнерам власне бачення справедливого миру, яке містить чотири ключові принципи припинення війни. Президент Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював, що сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічних далекобійних ударів, а саме повітряний простір стає головною ареною протистояння.
Попри заяви Кремля про готовність до переговорів, останні публічні висловлювання російського керівництва свідчать про збереження жорсткої риторики. Одночасно Москва продовжує називати українські удари по військових і логістичних об’єктах РФ приводом для нових погроз щодо розширення бойових дій, тоді як Київ наголошує, що всі операції здійснюються виключно по законних військових цілях у межах права на самооборону відповідно до міжнародного права.
