Росія намагається використати тимчасові перебої з постачанням товарів у частині українських магазинів для поширення панічних настроїв серед населення. Порожні полиці в окремих супермаркетах пов’язані з логістичними труднощами після російських атак, а не з продовольчим дефіцитом у країні.
Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.
За його словами, російська сторона систематично поширює в соціальних мережах повідомлення про нібито масштабний дефіцит продуктів в Україні. Мета такої кампанії, на думку Коваленка, — спровокувати паніку серед населення та змусити людей масово скуповувати товари.
Керівник ЦПД наголосив, що ситуацію з порожніми полицями не варто сприймати як ознаку нестачі продовольства. У деяких торговельних мережах справді можуть виникати перебої з наявністю окремих товарів, однак вони мають тимчасовий логістичний характер.
«Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий», — заявив Коваленко.
Він пояснив, що після ударів по інфраструктурі торговельні мережі змушені перебудовувати маршрути постачання, через що певні товари можуть тимчасово не потрапляти на полиці у звичному обсязі. Водночас це не означає, що продуктів у країні загалом недостатньо.
За словами Коваленка, подібні ситуації вже виникали в Україні раніше. Як приклад він навів паливну кризу 2022 року, коли через масштабні атаки РФ виникли серйозні проблеми з постачанням пального. Згодом логістичні ланцюги були перебудовані, а ситуацію вдалося стабілізувати.
«Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках», — наголосив керівник Центру протидії дезінформації.
Він закликав українців не піддаватися панічним настроям і не скуповувати продукти лише через повідомлення в соціальних мережах.
Коваленко зазначив, що створення відчуття неконтрольованості ситуації є однією з цілей російських інформаційних кампаній. За його словами, ворог намагається сформувати у громадян переконання, що держава та бізнес нібито не здатні забезпечити населення необхідними товарами.
«Не треба грати в цю гру», — закликав керівник ЦПД.
Він також підкреслив, що товарів в Україні достатньо, а перебої з їхньою наявністю в конкретних магазинах або торговельних мережах не свідчать про загальнонаціональний продовольчий дефіцит.
Причиною тимчасових труднощів стали, зокрема, наслідки російської атаки в ніч на 5 серпня. Внаслідок удару були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group — компанії, яка управляє, зокрема, мережами «Сільпо», «Фора» та THRASH!.
Пошкодження логістичної інфраструктури вплинуло на процес доставки продукції до торговельних точок. Через це в окремих магазинах може тимчасово бракувати певних категорій товарів або окремих позицій, які раніше регулярно були доступними.
Водночас це не означає припинення роботи торговельних мереж. Компанія перебудовує логістику та працює над відновленням звичного рівня постачання.
За планами Fozzy Group, повністю відновити звичний асортимент у магазинах мають до 24 серпня — Дня Незалежності України. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами очікують усунути після відновлення та переналаштування логістичних маршрутів.
На цьому тлі українські державні органи закликають громадян критично ставитися до повідомлень про нібито масштабний дефіцит продуктів. Фотографії порожніх полиць у конкретному магазині самі по собі не свідчать про нестачу продовольства в усій країні.
Фахівці з інформаційної безпеки наголошують, що масова скуповування товарів може, навпаки, посилити тимчасові перебої: якщо значна кількість людей одночасно почне купувати продукти «про запас», окремі позиції швидше зникатимуть із полиць, створюючи додаткове навантаження на логістику.
Тому ситуацію варто розділяти на два поняття: локальні перебої з постачанням через пошкодження інфраструктури та реальний дефіцит продовольства. За заявою Центру протидії дезінформації, наразі йдеться саме про перший сценарій.
Українців закликають не піддаватися паніці, не робити надмірних запасів продуктів і орієнтуватися на інформацію від офіційних джерел та самих торговельних мереж.
