Україна дещо проґавила появу в розпорядженні російських окупаційних військ надшвидкісних реактивних безпілотників, які діють на значній висоті та створюють критичні виклики для вітчизняної протиповітряної оборони. Держава завчасно готувалася до протидії зовсім іншим повітряним загрозам – класичним повільним дронам, які курсують на значно нижчих ешелонах. Про системну зміну характеру ворожих атак та небезпечні наслідки для тилу повідомив народний депутат України від парламентської фракції «Голос» Сергій Рахманін.
Недосяжна висота та брак ракет
За словами парламентаря, ключовою проблемою для сил оборони стали ворожі апарати сімейства «Герань-4» та «Герань-5». Ці швидкісні машини кардинально змінили параметри повітряного бою, оскільки тактико-технічні характеристики нової ворожої зброї звели нанівець ефективність значної частини мобільних вогневих груп.
«“Герань-4” і “Герань-5” залітають у зону дії української ППО на висоті понад 7 км, а мала ППО України ефективно збивала цілі на висоті до 5 км – звичайні дрони. Також нові дрони летять на швидкості 450–600 км/год, і українські перехоплювачі їх не наздоганяють. А далі їх збивати вже або дуже дорого, або ракет немає», – сказав він.
Економічна пастка перехоплення
Головна складність у нейтралізації цієї загрози полягає не стільки в інженерній розробці протидії, скільки в здатності налагодити промислове масштабування та зробити його економічно доцільним. Створити дієвий реактивний перехоплювач можливо, однак ціна самого засобу знищення має бути суттєво нижчою за вартість цілі. Наразі вартість наявних сертифікованих моделей коливається в межах від 45 до 100 тисяч доларів, що перетворює регулярне збиття таких апаратів на надзвичайно дорогу операцію для бюджету. Оцінюючи масштаби загрози для внутрішньої інфраструктури, нардеп зазначив, що країні навряд чи вдасться повністю уникнути важких втрат.
«Все знищено не буде. На жаль, значна частина буде знищена. Наскільки значна? Буде залежати від того, наскільки нам допоможуть партнери», – заявив Рахманін.
Промислова перевага агресора
Російська Федерація зберігає потужні виробничі потужності для безперервного нарощування випуску смертоносних реактивних безпілотників. Противник володіє щонайменше двома великими профільними підприємствами з виробництва реактивних двигунів, що дозволяє швидко збільшувати кількість готових виробів. В Україні також є технологічний потенціал для створення таких силових установок, проте його обсяги набагато скромніші, тому швидко масштабувати серійне виробництво перехоплювачів надзвичайно важко.
Крім власної індустріальної бази, вагомим чинником посилення окупантів залишається зовнішня підтримка. Москва налагодила великий логістичний канал безперебійного постачання масштабних партій безпілотників із Китаю, що забезпечує агресору регулярне надходження техніки на фронт.
