Після запровадження ембарго з боку країн G7 та ЄС на російські дорогоцінні метали, РФ переорієнтувала логістику експорту золотих резервів. Основним міжнародним хабом для реалізації злитків та їхнього обміну на готівкову валюту, юані чи криптовалюту став Гонконг, де обсяги постачання російського золота зросли у кілька разів.
Ключові деталі та схеми обходу санкцій
- Зміна експортних маршрутів: Унаслідок закриття майданчиків у Лондоні та Нью-Йорку, а також посилення контролю в ОАЕ та Туреччині, саме Гонконг перетворився на головний транзитний центр для збуту російського дорогоцінного металу.
- Використання фірм-прокладок: Реалізація здійснюється не прямими державними структурами, а мережею дрібних маловідомих компаній та спеціально створених підставних юридичних осіб (зокрема пов’язаних із великими видобувними компаніями на кшталт «Полюс»).
- Фінансові та логістичні ланцюжки: Виручка від продажу золота конвертується в іноземну валюту або цифрово-фінансові активи. Кошти через фінансові установи Гонконгу повертаються до російської економіки або спрямовуються на закупівлю підсанкційних товарів і мікроелектроніки.
- Вторинні санкції Заходу: Мінфін США (OFAC) та британські регулятори періодично розширюють санкційні списки, упроваджуючи обмеження проти гонконгських торговельних, транспортних та інкасаторських компаній, залучених до операцій із російським золотом.
З матеріалів розслідувань фінансової розвідки та Мінфіну США:
«Втративши доступ до провідних західних бірж, РФ перетворила Гонконг на ключовий вузол для реалізації золота. Через мережу фронт-компаній виторг від продажу дорогоцінного металу відмивається та використовується для підтримки фінансової системи РФ і контрабанди критичних технологій».
