Країни «Великої сімки» (G7) оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який зазнав серйозних пошкоджень унаслідок російського удару в лютому 2025 року. Загальна вартість ремонту становитиме щонайменше 500 мільйонів євро. Водночас міжнародні експерти попереджають: повноцінну роботу захисної споруди необхідно відновити до 2030 року, інакше процес руйнування сталевої конструкції може суттєво ускладнити ремонт та створити додаткові ризики ядерній безпеці.
Про нові фінансові зобов’язання міжнародних партнерів повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Інформацію також офіційно підтвердив Європейський банк реконструкції та розвитку, який координує міжнародні зусилля з відновлення об’єкта.
За словами Шмигаля, фінансування G7 дозволить перейти до масштабнішого відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки.
Особливу роль у залученні міжнародної допомоги відіграла Франція. Міністр подякував своєму французькому колезі Ролану Лескюру за сприяння мобілізації коштів.
Однак оголошених 260 мільйонів євро наразі недостатньо для завершення всіх необхідних ремонтних робіт.
За попередніми оцінками ЄБРР, загальна потреба становить щонайменше 500 мільйонів євро. Отже, міжнародним партнерам потрібно залучити ще приблизно 240 мільйонів євро, якщо виходити з оголошеної мінімальної вартості.
Для цього 9 листопада 2026 року в Парижі заплановано спеціальну донорську конференцію під спільним головуванням України, Франції та ЄБРР.
Що насправді пошкодив російський дрон
14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент — величезну сталеву арку, яка накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.
Споруда створена для ізоляції радіоактивних матеріалів і забезпечення безпечного демонтажу старого саркофага, збудованого після катастрофи 1986 року.
Унаслідок удару виникла пожежа, яка пошкодила зовнішню та внутрішню оболонки конструкції.
Згідно з технічними даними ЄБРР, у захисній оболонці утворився отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкоджених панелей досягла приблизно 200 квадратних метрів.
Однак найбільшою проблемою виявилися не лише фізичні пошкодження покриття.
Російський удар порушив герметичність конфайнменту, а також вплинув на роботу внутрішніх технологічних систем, зокрема вентиляції, кліматичного контролю та кранового обладнання.
Саме ці системи необхідні для підтримання безпечних умов усередині захисної споруди й майбутнього демонтажу старого саркофага.
Через пошкодження герметичної оболонки виникла загроза потрапляння вологи всередину конструкції.
Чому ремонт потрібно завершити до 2030 року
Новий безпечний конфайнмент проєктували з розрахунком на 100 років експлуатації.
Арку встановили над четвертим енергоблоком у 2016 році, а повністю ввели в експлуатацію у 2019-му.
Однак російська атака поставила під загрозу запланований термін служби цієї конструкції.
За оцінками ЄБРР, порушення роботи систем вентиляції та кліматичного контролю підвищує ризик корозії основних сталевих елементів.
Якщо повноцінну функціональність конфайнменту не відновити до 2030 року, подальше погіршення стану металоконструкцій може значно збільшити вартість ремонту.
Банк попереджає, що затягування робіт здатне створити додаткові технічні ризики, а також ускладнити забезпечення безпечних умов навколо зруйнованого реактора.
Водночас пошкодження конфайнменту не означає автоматичного радіаційного викиду або нової ядерної аварії.
Після удару 14 лютого 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло, що радіаційні показники на об’єкті та за його межами залишалися в межах норми.
Проте МАГАТЕ наголошувало, що атака спричинила серйозне пошкодження інфраструктури ядерної безпеки, яка потребує відновлення.
Роботи вже почали готувати
Важливо, що міжнародні партнери не обмежуються лише оголошенням фінансування.
16 вересня 2026 року Чорнобильська АЕС та консорціум NOVARKA 2 підписали контракт, який запускає перший етап інженерних робіт.
До консорціуму входять компанії, пов’язані з початковим проєктуванням і будівництвом захисної арки.
На підготовчі заходи донори вже погодили виділення 30 мільйонів євро.
Програма передбачає технічне обстеження, підготовку інженерних рішень, розроблення загальної стратегії ремонту та необхідної документації.
Окремо міжнародні фахівці мають визначити оптимальні способи відновлення оболонки й критично важливих систем усередині конфайнменту.
Хто допомагає Україні відновлювати ЧАЕС
Раніше Велика Британія заявила про додаткове фінансування ремонту захисної споруди.
Німеччина також оголосила про намір надати до 50 мільйонів євро.
Європейський Союз і Франція беруть участь у міжнародних програмах, які координує ЄБРР.
Для акумулювання ресурсів використовується Міжнародний рахунок співробітництва щодо Чорнобиля — спеціальний механізм фінансування проєктів ядерної безпеки.
Водночас окремі раніше оголошені внески вже можуть входити до чинних міжнародних програм, тому їх не можна автоматично додавати до нових 260 мільйонів євро без уточнення структури фінансування.
ЄБРР залишається одним із ключових міжнародних партнерів Чорнобильської АЕС.
Починаючи з 1995 року банк допоміг залучити понад 2,5 мільярда євро міжнародного фінансування для забезпечення безпеки об’єкта та сам надав понад 700 мільйонів євро.
Чому відновлення ЧАЕС важливе для Європи
Чорнобильська атомна електростанція залишається об’єктом міжнародного значення навіть після остаточного припинення виробництва електроенергії.
Усередині зруйнованого четвертого енергоблока зберігаються радіоактивні матеріали, які необхідно ізолювати від навколишнього середовища.
Новий безпечний конфайнмент створений саме для того, щоб мінімізувати ризики поширення радіоактивного забруднення та забезпечити контрольоване проведення робіт із демонтажу аварійних конструкцій.
Тому відновлення пошкодженої споруди має значення не лише для України, а й для сусідніх держав.
Міжнародні партнери розраховують повернути конфайнменту повну функціональність до 2030 року.
Однак остаточні терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів технічних обстежень, повноти фінансування та безпекової ситуації.
Оголошені G7 260 мільйонів євро стали важливим кроком до відновлення захисної арки, проте остаточне розв’язання проблеми потребуватиме додаткових коштів і кількох років складних інженерних робіт.
