Українці можуть накопичити податковий борг за квартиру, будинок чи комерційну нерухомість, навіть якщо не отримували паперового повідомлення від Державної податкової служби. Верховний Суд підтвердив, що належним чином надісланий лист за певних обставин вважається врученим, навіть коли адресат не забрав його з поштового відділення. Несплата нарахованого податку може призвести до штрафів, судового стягнення заборгованості та, за визначеною законом процедурою, арешту банківських рахунків.
Про це повідомляє «Ненька інфо» з посиланням на постанову Верховного Суду від 6 листопада 2025 року у справі №420/20746/24, роз’яснення Державної податкової служби та положення Податкового кодексу України.
Ситуація, коли власник житла не отримав повідомлення про податок, але згодом дізнався про заборгованість, не є рідкістю. Причинами можуть бути зміна місця проживання, застаріла податкова адреса, проблеми з поштовою доставкою або відсутність звички перевіряти електронні повідомлення.
Однак сама відсутність паперового листа в руках платника ще не означає, що ДПС порушила процедуру повідомлення.
Відповідно до статті 42 Податкового кодексу, документи можуть вважатися належним чином врученими, якщо податкова направила їх рекомендованим листом за офіційною податковою адресою з дотриманням встановлених вимог. Закон також передбачає електронне листування через Електронний кабінет за визначеною процедурою.
Особливо важливо, що лист, який повернувся до податкової через закінчення строку зберігання, за певних умов може мати юридичну силу повідомлення.
Саме така ситуація стала предметом розгляду Верховного Суду.
У справі №420/20746/24 жителька Одеської області намагалася оскаржити податкові повідомлення-рішення щодо нерухомості за 2019–2022 роки. Загальна сума спірних нарахувань становила приблизно 37 тисяч гривень.
Одним з аргументів позивачки було те, що податкова одночасно нарахувала зобов’язання за декілька попередніх років. Жінка також ставила під сумнів належність доказів надсилання повідомлень.
Під час розгляду справи суди встановили, що податкова направляла документи рекомендованими листами за відповідними адресами, однак поштові відправлення поверталися через закінчення строку зберігання.
Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги та залишив рішення попередніх інстанцій без змін.
Суд підтвердив, що надсилання повідомлень одразу за декілька податкових періодів саме собою не суперечить закону, якщо контролюючий орган дотримується передбачених строків.
Тож позиція «я не бачив листа, тому нічого не винен» не гарантує звільнення від податкових зобов’язань.
Водночас Верховний Суд у 2026 році звернув увагу і на необхідність захисту прав платників податків, особливо під час війни.
У постанові від 28 травня 2026 року у справі №520/22570/25 суд розглядав ситуацію підприємця, який був змушений залишити Харків через обстріли й не міг отримувати пошту за податковою адресою.
Суд наголосив: під час визначення строку звернення до суду необхідно встановити, коли людина фактично дізналася або об’єктивно могла дізнатися про рішення податкової. Самого формального підтвердження відправлення листа для такого висновку недостатньо.
Це важливе уточнення, оскільки вимушене переселення, бойові дії та інші об’єктивні перешкоди можуть мати значення під час судового захисту.
Однак воно не скасовує самого податкового зобов’язання автоматично.
У 2026 році українці сплачують податок на нерухоме майно за 2025 рік. За загальним правилом він стосується власників житла, площа якого перевищує встановлені законом пільгові норми.
Для квартир неоподатковувана площа становить 60 квадратних метрів, для житлових будинків — 120 квадратних метрів, а для власників одночасно квартир і будинків — 180 квадратних метрів сукупної площі.
Причому пільга застосовується до загальної площі відповідного типу нерухомості, яка належить одній людині, а не окремо до кожного об’єкта.
Наприклад, якщо громадянин володіє двома квартирами площею 45 і 50 квадратних метрів, для розрахунку враховуватимуть 95 квадратних метрів. За відсутності інших пільг оподаткуванню підлягатимуть 35 квадратних метрів.
Ставки встановлюють місцеві ради, проте вони не можуть перевищувати 1,5% мінімальної зарплати на початок звітного року за кожен оподатковуваний квадратний метр.
Оскільки на 1 січня 2025 року мінімальна зарплата становила 8000 гривень, максимальна ставка податку, який нараховують у 2026 році, дорівнює 120 гривням за квадратний метр.
Отже, власник квартири площею 80 квадратних метрів за максимальної ставки має сплатити 2400 гривень за рік. Якщо місцева рада встановила нижчу ставку, сума також буде меншою.
Раніше «Ненька інфо» вже пояснювала, як працює податок на «зайві» квадратні метри та кому доступні пільги.
Для власників особливо великого житла передбачене додаткове нарахування — 25 тисяч гривень на рік за кожну квартиру площею понад 300 квадратних метрів або будинок площею понад 500 квадратних метрів.
Водночас власники нежитлових об’єктів — магазинів, офісів та інших комерційних приміщень — не можуть автоматично застосовувати житлові пільги на 60, 120 чи 180 квадратних метрів. Для них діють окремі правила та можливі винятки.
Пільги на житлову нерухомість також мають обмеження, зокрема щодо об’єктів, які власник використовує для отримання доходу.
Питання оподаткування житла, яке здають в оренду, залишається окремою темою для законодавців. Як повідомляла «Ненька інфо», у Верховній Раді пропонували знизити ПДФО для орендодавців до 5%. Втім, податок із доходу від оренди та податок на нерухоме майно — різні платежі, які не слід плутати.
Податкові повідомлення-рішення фізичним особам ДПС зазвичай надсилає до 1 липня року, що настає за звітним. Після належного вручення документа на сплату передбачено 60 календарних днів.
Важлива деталь: якщо податковий орган не надіслав або не вручив повідомлення у встановлений законом строк, фізична особа за відповідних умов звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату. Однак це не означає автоматичного списання самого податку.
Якщо ж податкова діяла належним чином, а платник пропустив строк сплати, може утворитися податковий борг.
У такому разі можливі штрафні санкції та пеня відповідно до положень Податкового кодексу.
Проте навіть наявність боргу не означає, що банківські рахунки людини заблокують наступного дня.
За статтею 59 Податкового кодексу, податкова вимога не надсилається, а заходи стягнення не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує 3060 гривень.
Якщо заборгованість зросте понад цей поріг, ДПС може направити податкову вимогу та розпочати встановлені законодавством процедури.
Для фізичних осіб примусове стягнення податкового боргу передбачає звернення податкового органу до суду. Після відповідного судового рішення його виконує державна виконавча служба.
Саме в межах виконавчого провадження можуть застосовувати арешт коштів на банківських рахунках боржника.
Отже, невелика несплачена сума не призводить автоматично до блокування карток. Однак ігнорування заборгованості, особливо якщо вона накопичується протягом кількох років, може мати серйозні фінансові наслідки.
Власникам нерухомості також варто враховувати, що податкова може помилитися під час нарахування. Наприклад, врахувати вже продану квартиру, неправильно визначити частку співвласника або не застосувати належну пільгу.
Стаття 266 Податкового кодексу дозволяє звернутися до ДПС для звірки даних про площу, об’єкти нерухомості, ставки, пільги та нараховані суми.
Якщо розбіжності підтвердяться відповідними документами, податкова має здійснити перерахунок та сформувати нове повідомлення-рішення замість попереднього.
Перевірити нарахування можна самостійно через Електронний кабінет платника або мобільний застосунок «Моя податкова».
Там доступна інформація про стан розрахунків із бюджетом, податкові повідомлення та наявність заборгованості.
Особливо уважними варто бути громадянам, які змінили місце проживання, виїхали за кордон, володіють кількома об’єктами нерухомості або не отримували жодних повідомлень від ДПС протягом тривалого часу.
Адже головний висновок із судової практики простий: неотриманий особисто лист не завжди означає, що податкового зобов’язання немає. Своєчасна перевірка нарахувань може допомогти уникнути не лише штрафів, а й тривалих судових суперечок та примусового стягнення боргу.
