«Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.
Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.
Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.
Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.
Серія ударів прискорила перебудову логістики
Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.
Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.
«Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.
25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.
До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.
Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.
31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.
3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.
А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.
Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.
Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів
Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.
За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.
У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.
Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.
Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.
Що означає децентралізація для «Нової пошти»
Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.
Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.
У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.
Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.
У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.
Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.
Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.
Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження
Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.
Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.
Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.
У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.
Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.
Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.
Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.
За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.
Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.
За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.
Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці
Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».
За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.
Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.
Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.
У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.
Що буде з доставкою
Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.
Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.
«Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.
Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.
Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.
Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.
