Україна наполягатиме на використанні заморожених російських активів для фінансування держави та її відновлення після масштабних руйнувань, завданих війною. Київ вважає це питання одним із фундаментальних напрямів переговорів із партнерами та розраховує на конкретне колективне рішення.
Про це заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга під час брифінгу 18 серпня.
За його словами, Україні критично необхідний додатковий фінансовий ресурс, оскільки масштаб наслідків російської агресії настільки великий, що держава не може самостійно профінансувати всі потреби у відновленні.
Сибіга послався на оцінки Світового банку та заявив, що завдана Росією шкода перевищує 600 млрд доларів. Водночас остання оприлюднена комплексна оцінка Світового банку, Єврокомісії, ООН та уряду України містить дещо інший показник: станом на 31 грудня 2025 року потреби у відновленні та реконструкції оцінювалися майже у 588 млрд доларів на наступне десятиліття. Безпосередня фізична шкода становила понад 195 млрд доларів.
Тобто цифру понад 600 млрд доларів у заяві Сибіги коректніше подавати саме як його актуальну оцінку, а не як останній офіційно оприлюднений показник Світового банку.
Україні самій не впоратися з масштабом руйнувань
Сибіга наголосив, що фінансування відновлення України не може бути винятково українським завданням.
«Це складно одній державі подолати. І тим більше, ця війна не про Україну», — заявив він.
За словами дипломата, Україна фактично захищає не лише власну незалежність, а й безпеку та свободу Європи, сплачуючи за це найвищу ціну — життями військовослужбовців.
Тому підтримка партнерів залишається критично важливою не лише для обороноздатності, а й для макрофінансової стабільності держави.
Масштаб майбутньої відбудови справді величезний. За останньою оцінкою RDNA5, майже 588 млрд доларів необхідних витрат — це приблизно утричі більше за прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.
Найбільше коштів знадобиться на транспорт — понад 96 млрд доларів. Потреби енергетичного сектору оцінювалися майже у 91 млрд, житлового — приблизно у 90 млрд, промисловості й торгівлі — більш ніж у 63 млрд, сільського господарства — понад у 55 млрд доларів.
І ці цифри не є остаточними, оскільки війна та російські атаки продовжуються.
Сибіга: заморожені російські активи можуть суттєво посилити Україну
Одним із головних джерел коштів Київ бачить російські державні активи, заблоковані західними країнами після початку повномасштабного вторгнення.
«Заморожені активи — це один з тих фундаментальних треків, який може суттєво нас посилити за рахунок прямого використання російських коштів», — заявив Сибіга.
Україна, за його словами, продовжить порушувати це питання у європейських столицях та під час переговорів з іншими партнерами.
Київ сподівається перейти від дискусій до конкретного механізму використання російських коштів.
Сибіга наголосив, що відповідне рішення має бути колективним, оскільки значна частина заблокованих російських резервів знаходиться в юрисдикціях партнерів України.
Чому просто забрати всі російські гроші досі не вдалося
Питання конфіскації російських суверенних активів залишається одним із найбільш юридично та політично складних у Європі.
Європейський Союз дотримується позиції, що активи Росії повинні залишатися заблокованими, доки Москва не припинить агресію та не компенсує Україні завдану шкоду.
Проте замороження активів і їх конфіскація — різні юридичні процедури.
Саме тому партнери поки значно активніше використовують не основну суму російських резервів, а доходи, які генерують ці заблоковані кошти.
І цей механізм уже приносить Україні мільярди.
ЄС уже отримав близько 8 млрд євро доходів від активів РФ
На початку серпня Європейська комісія повідомила про чергове надходження доходів від заморожених активів Центрального банку Росії.
Йшлося про 1,4 млрд євро.
Це був уже п’ятий подібний платіж. Загалом від моменту блокування відповідних російських активів накопичені надзвичайні доходи сягнули приблизно 8 млрд євро.
ЄС ухвалив рішення спрямовувати чисті прибутки від цих коштів на підтримку України.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн тоді прямо заявила, що Росія має платити за руйнування, які спричинила її війна.
За актуальними даними Ради ЄС, безпосередньо в обліку загальної європейської підтримки України вже враховано 3,8 млрд євро надходжень від іммобілізованих російських активів.
Таким чином, принцип використання російських грошей для України вже фактично працює. Головна суперечка тепер полягає в тому, наскільки далеко готові піти партнери — обмежитися доходами чи знайти механізм використання самого тіла заблокованих активів.
Європа шукає юридичний механізм
Наприкінці 2025 року Європейська рада зафіксувала важливий принцип: російські активи мають залишатися іммобілізованими доти, доки Росія не припинить агресію та не компенсує завдані Україні збитки.
Паралельно ЄС продовжив роботу над так званою репараційною позикою, яка може бути пов’язана з грошовими залишками заморожених російських активів.
На період пошуку такого рішення Євросоюз погодив для України окремий кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
Важливою є умова його погашення: Україна повинна буде повертати цей кредит після отримання репарацій. До того часу російські активи залишатимуться заблокованими, а Євросоюз зберігає за собою право використати їх для погашення позики відповідно до міжнародного та європейського права.
Станом на літо 2026 року за цією програмою Україні вже було виплачено 8,1 млрд євро.
Бельгія залишається ключовою країною в дискусії
Окремо Сибіга відзначив роль Бельгії у підтримці України.
Саме бельгійська юрисдикція має особливе значення в дискусії про російські резерви, оскільки там зосереджена значна частина іммобілізованих коштів РФ.
Для Києва позиція Брюсселя тому має не лише політичне, а й практичне значення.
Водночас європейські країни побоюються юридичних наслідків прямої конфіскації суверенних резервів, можливих судових позовів та наслідків для довіри до європейської фінансової системи.
Саме ці ризики значною мірою пояснюють, чому після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни більша частина російських активів залишається саме замороженою, а не конфіскованою.
Ціна відбудови продовжує зростати
Аргументація України при цьому стає дедалі сильнішою через збільшення масштабів руйнувань.
Ще за оцінкою станом на кінець 2024 року потреби України у відновленні становили 524 млрд доларів.
Через рік показник збільшився майже до 588 млрд доларів.
Безпосередня шкода фізичним активам станом на кінець 2025 року перевищила 195 млрд доларів. Найбільше постраждали житловий сектор, транспорт та енергетика.
Лише в енергетиці кількість пошкоджених або зруйнованих активів за рік збільшилася приблизно на 21%, а потреби транспортного сектору суттєво зросли через атаки на залізничну та портову інфраструктуру.
При цьому оцінка охоплює ситуацію лише до 31 грудня 2025 року. Всі руйнування, яких Росія завдала протягом 2026 року, у цю цифру не входять.
Тому фактична вартість майбутнього відновлення України вже може бути вищою.
Київ хоче перейти від доходів до самих російських коштів
Заява Сибіги фактично демонструє, що для України використання лише відсотків від заморожених резервів є недостатнім.
Йдеться про принципово більший ресурс — можливість спрямувати на потреби України безпосередньо російські кошти.
На цьому Київ наполягає не лише через дефіцит фінансування, а й виходячи з принципу відповідальності агресора: витрати на наслідки війни, на думку української влади, мають лягати передусім на Росію, а не на українських чи європейських платників податків.
Поки остаточного міжнародного механізму конфіскації основної суми немає. Проте ЄС уже використовує доходи від російських резервів, зберігає самі активи заблокованими та працює над юридичними конструкціями, які можуть пов’язати їх із майбутніми репараціями Україні.
Саме тому Київ збирається посилювати дипломатичний тиск.
За словами Сибіги, Україна активно обговорюватиме питання в європейських і неєвропейських столицях та домагатиметься «чітких конкретних рішень».
Для країни, потреби у відновленні якої ще наприкінці 2025 року оцінювалися майже у 588 млрд доларів і продовжують зростати з кожною новою російською атакою, питання доступу до російських грошей стає не лише питанням справедливості, а й одним із ключових джерел фінансування майбутньої відбудови.
