Світові ціни на нафту різко впали до мінімальних рівнів за останні місяці після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон і Тегеран нібито наблизилися до укладення угоди, яка може зупинити новий виток конфлікту на Близькому Сході та відновити повноцінне судноплавство через Ормузьку протоку.
На тлі цих сигналів нафта сорту Brent подешевшала приблизно на 5% — до 85,8 долара за барель. Американська WTI також втратила близько 5% і опустилася до 83,2 долара за барель. Для ринку це стало різким розворотом після періоду тривожного зростання, спричиненого ризиком нової війни США з Іраном та загрозою блокування одного з найважливіших нафтових маршрутів світу, пише FT.
Ключовим тригером для падіння котирувань стала заява Трампа про те, що фінальні умови домовленості з Іраном уже майже погоджені. Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон відмовився від планів негайних ударів по Ірану після прогресу в переговорах. Ще напередодні він погрожував «дуже сильним ударом» по Тегерану, однак згодом заявив, що військового сценарію наразі вдалося уникнути.
За даними іранських медіа, сторони обговорюють 14-пунктний меморандум про врегулювання конфлікту. Серед його ключових положень — повне припинення бойових дій, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, часткове послаблення санкцій проти Ірану, доступ до частини заморожених іранських активів та запуск окремого переговорного процесу щодо ядерної програми.
Саме пункт про Ормузьку протоку став найбільш важливим для нафтового ринку. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які погрози її закриття традиційно призводять до стрибків цін, адже ринок одразу закладає у вартість ризик перебоїв із постачанням енергоносіїв.
Останніми тижнями саме ситуація навколо Ормузу тримала трейдерів у напрузі. Іран погрожував обмежити або заблокувати рух суден у відповідь на дії США та їхніх союзників. У разі повної зупинки судноплавства світовий ринок міг би зіткнутися з різким дефіцитом поставок, що потенційно штовхнуло б нафту до значно вищих цінових рівнів.
Однак новини про можливе дипломатичне врегулювання різко змінили настрої інвесторів. Ринок відреагував миттєво: премія за геополітичний ризик почала зникати з цін, а трейдери стали закладати сценарій поступової нормалізації поставок.
Аналітики попереджають, що нинішнє падіння цін ще не означає повного завершення кризи. Іран, за даними місцевих джерел, остаточно не затвердив текст угоди та не готовий поступатися власними «червоними лініями». До того ж питання ракетної програми Ірану та підтримки союзних Тегерану сил у регіоні, за повідомленнями медіа, не включені до проєкту меморандуму. Це означає, що навіть після можливого підписання документа ризики нового загострення збережуться.
Водночас фінансові ринки вже почали відігравати сценарій деескалації. Європейські та американські фондові індекси пішли вгору. Загальноєвропейський Stoxx Europe 600 зріс, британський FTSE 100 також додав у ціні. У США індекси S&P 500 та Nasdaq продовжили зростання після сильного підйому напередодні.
Позитивна реакція була помітна і в Азії. Південнокорейський Kospi та японський Nikkei 225 продемонстрували суттєве зростання, додатково підтримане інтересом інвесторів до виробників мікрочипів та компаній, пов’язаних із розвитком інфраструктури штучного інтелекту.
Падіння нафтових цін також вплинуло на очікування щодо політики центральних банків. Інвестори почали менше закладати ризик швидкого підвищення ставок, адже дешевша нафта може знизити інфляційний тиск. Ринки деривативів тепер очікують, що Федеральна резервна система США може перейти до підвищення ставки пізніше, ніж прогнозувалося раніше.
Для споживачів нижчі ціни на нафту потенційно можуть означати послаблення тиску на вартість пального, транспортування та логістики. Водночас для нафтовидобувних країн падіння котирувань створює нові бюджетні ризики, особливо якщо тенденція збережеться.
Окрему увагу ситуація має і для України. Нижчі світові ціни на нафту можуть послабити енергетичні доходи Росії, яка продовжує фінансувати війну за рахунок експорту сировини. Проте ефект залежатиме від того, наскільки довго триватиме зниження цін і чи не повернеться ринок до зростання у разі зриву переговорів між США та Іраном.
Поки що інвестори отримали сигнал, на який чекали: ризик великої війни на Близькому Сході зменшився, а перспектива відкриття Ормузької протоки стала реальнішою. Але остаточна розв’язка ще попереду. Якщо угоду буде підписано, нафтовий ринок може отримати новий імпульс до стабілізації. Якщо ж переговори зірвуться, ціни здатні швидко повернутися до зростання.
