Міжнародний валютний фонд запропонував Україні два сценарії поступового підвищення тарифів на електроенергію та природний газ для населення. За одним із них вартість світла може зрости до 9,70 грн за кВт·год, а газу — до 22 грн за кубометр. Однак у Міністерстві енергетики запевнили, що жодних рішень про підвищення тарифів наразі не ухвалено. Під час воєнного стану продовжують діяти механізми державного регулювання цін, а майбутні зміни можливі лише після створення дієвої системи підтримки українських родин.
Про це повідомляє «Ненька інфо» з посиланням на «Інтерфакс-Україна», жовтневий аналітичний звіт Міжнародного валютного фонду та офіційну заяву Міністерства енергетики від 3 листопада 2026 року.
У новому дослідженні МВФ «Оцінка бюджетних витрат на енергетичні субсидії та варіанти реформ» зазначається, що нинішні тарифи на газ та електроенергію для населення не покривають повної вартості відповідних ресурсів. За розрахунками експертів, побутові споживачі оплачують близько 41% економічно обґрунтованих витрат на електроенергію та приблизно 49% — на природний газ.
Різницю компенсують завдяки спеціальним механізмам державного регулювання, відомим як ПСО. Значну частину фінансового навантаження при цьому несуть державні енергетичні компанії, зокрема «Енергоатом» і «Нафтогаз України».
За оцінками МВФ, загальні фіскальні витрати, пов’язані з енергетичними субсидіями та спеціальними обов’язками, у 2024–2026 роках сягали приблизно 3,7% валового внутрішнього продукту України щороку. Найбільша частка припадала на підтримку електроенергетичного сектору — близько 1,8% ВВП, ще 1,4% ВВП — на газовий ринок.
Щоб поступово зменшити фінансове навантаження на державу та енергетичні компанії, фахівці МВФ розробили два можливі сценарії тарифної реформи, розраховані на три роки.
Перший сценарій передбачає наближення тарифів до поточних ринкових показників. У такому разі наприкінці третього року реформи вартість електроенергії для населення може становити 9,70 грн за кВт·год, а природного газу — 22 грн за кубометр з урахуванням ПДВ.
За оцінками фонду, це означало б загальне зростання цін на електроенергію приблизно на 141%, а на природний газ — на 104% від розрахункових рівнів, використаних у дослідженні.
Другий сценарій є помірнішим і враховує можливе післявоєнне відновлення економіки, підвищення ефективності енергетичних підприємств та оптимізацію витрат. Він передбачає поступове підвищення вартості електроенергії до 6 грн за кВт·год, а газу — до 17,20 грн за кубометр.
У цьому випадку розрахункове зростання становило б приблизно 52% для електроенергії та 60% для природного газу.
Водночас обидва варіанти є лише аналітичними моделями. Вони не означають, що українці вже найближчим часом почнуть отримувати платіжки з такими сумами.
У Міністерстві енергетики наголосили, що рекомендації МВФ не є обов’язковим рішенням для України. Остаточну політику тарифоутворення визначатиме українська держава з урахуванням економічної ситуації та можливостей населення.
У відомстві підкреслили, що мораторій на підвищення тарифів продовжує діяти, а зміна чинної системи ціноутворення можлива лише після завершення воєнного стану відповідно до законодавства.
Крім того, Міненерго наголосило, що будь-які майбутні рішення мають супроводжуватися посиленням соціального захисту. Насамперед ідеться про вдосконалення житлових субсидій, пільг та адресної допомоги домогосподарствам, які не можуть самостійно оплачувати повну вартість енергоносіїв.
Наразі для більшості побутових споживачів електроенергія коштує 4,32 грн за кВт·год. Для окремих категорій домогосподарств з електроопаленням у межах установленого обсягу споживання передбачена пільгова ціна. Вартість природного газу для клієнтів «Нафтогазу» за тарифним планом «Фіксований» становить 7,96 грн за кубометр.
Дію відповідних механізмів фіксованого ціноутворення продовжено на опалювальний сезон 2026–2027 років. Тому оприлюднені розрахунки МВФ не змінюють чинних тарифів для населення.
Питання майбутньої тарифної реформи обговорюється на тлі серйозних проблем української енергетики. Російські атаки продовжують руйнувати електростанції, підстанції та магістральні мережі, а державні компанії потребують значних коштів для відновлення обладнання.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про цілеспрямовані удари Росії по енергетичній інфраструктурі Києва та Дніпра. Через пошкодження генерувальних потужностей і високовольтних підстанцій великі міста дедалі більше залежать від можливості передавати електроенергію з інших регіонів країни.
Складною залишається ситуація і з теплопостачанням. Як писала «Ненька інфо», майже 600 тисяч мешканців лівого берега Києва можуть залишатися без опалення через пошкодження теплоенергетичних об’єктів. Відновлення роботи пошкоджених ТЕЦ потребує додаткового фінансування та часу.
Водночас у Міненерго пояснюють, що підготовка до реформи не обмежується тарифами. Україна працює над довгостроковою дорожньою картою розвитку енергетичного сектору, яка передбачатиме посилення стійкості енергосистеми, відновлення пошкодженої інфраструктури, прозорі механізми управління державними компаніями та поступову інтеграцію до європейського енергетичного ринку.
Окремим напрямом стане створення єдиної цифрової платформи для оплати комунальних послуг. За задумом міністерства, українці зможуть отримувати рахунки та інформацію про державну підтримку в одному онлайн-сервісі, інтегрованому з державними реєстрами й «Дією».
МВФ, зі свого боку, наголошує, що поступова відмова від загального стримування тарифів може зробити фінансування енергетики прозорішим, однак повинна супроводжуватися адресною допомогою найменш захищеним споживачам.
Отже, станом на 3 листопада 2026 року тарифи на електроенергію та газ для населення не підвищують через оприлюднені рекомендації МВФ. Суми 9,70 грн за кВт·год і 22 грн за кубометр залишаються розрахунковими орієнтирами одного з можливих сценаріїв майбутньої реформи, а не затвердженими цінами для українських споживачів.
