На Гуляйпільському напрямку Запорізької області російських військовослужбовців підозрюють у розстрілі українських захисників, які потрапили в полон. За попередньою інформацією, беззбройних бійців ЗСУ вбили після наказу російського командира. Українські військові отримали записи перехоплених переговорів противника та передали їх правоохоронцям. Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей. Слідчі встановлюють особи безпосередніх виконавців та командирів, які могли наказати вбити військовополонених.
Про відкриття кримінального провадження 17 жовтня повідомив Офіс генерального прокурора України.
За процесуального керівництва Запорізької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним убивством.
За попередніми даними слідства, на Гуляйпільському напрямку російські військові захопили в полон українських захисників, після чого розстріляли їх.
Обставини захоплення військовослужбовців, точний час убивства та остаточна кількість загиблих встановлюються.
Українські військові перехопили наказ про розстріл
Першими про обставини ймовірного воєнного злочину публічно розповіли представники угруповання військ «Південь».
Як повідомляє «Цензор.НЕТ» з посиланням на речника угруповання Максима Кравчука, українські військовослужбовці зафіксували інцидент кілька днів тому.
За його словами, Сили оборони отримали радіоперехоплення переговорів російських військових безпосередньо під час подій.
На записах, як стверджує українська сторона, зафіксовано наказ добити пораненого та негайно вбити полонених.
Після цього російські військовослужбовці, за словами Кравчука, виконали наказ.
Імовірно, загинули двоє українських захисників.
Правоохоронці зараз перевіряють отримані матеріали, зокрема записи переговорів, щоб встановити всі обставини та учасників імовірного злочину.
Важливо, що наявність повідомлення про радіоперехоплення ще не означає завершення доказування. Слідство має встановити справжність записів, ідентифікувати учасників переговорів та пов’язати їхні дії з конкретним епізодом убивства.
Названо російський підрозділ, який може бути причетним
За інформацією українського військового командування, до розстрілу могли бути причетні військовослужбовці 38-ї окремої мотострілецької бригади російської армії.
Максим Кравчук також заявив, що накази такого характеру в підрозділі пов’язані з командуванням бригади.
Зокрема, він назвав командира — полковника Валерія Казака.
Однак наразі йдеться саме про твердження речника українського угруповання військ.
Офіс генпрокурора поки не повідомив про вручення підозри конкретним військовослужбовцям у цьому провадженні.
Тому персональна відповідальність кожного з можливих учасників повинна бути встановлена в межах розслідування.
Слідчі з’ясовують, хто безпосередньо здійснив розстріл, хто віддавав накази та чи знало командування про заплановане або вже вчинене вбивство.
Які докази вивчає прокуратура
За інформацією Офісу генерального прокурора, правоохоронці опрацьовують матеріали, отримані від підрозділів Сил оборони України.
Особливу увагу приділяють перехопленням переговорів представників російських збройних сил.
Такі записи можуть допомогти встановити послідовність подій, накази командування та взаємодію між військовослужбовцями.
Проте для повноцінного розслідування можуть знадобитися також інші докази.
До них належать відеозаписи, свідчення очевидців, документи, результати експертиз та відомості, які дозволяють ідентифікувати конкретних осіб.
Слідство має встановити, чи були українські військовослужбовці беззбройними, чи перебували під фактичним контролем противника та за яких обставин загинули.
Ці деталі важливі для юридичної кваліфікації події та визначення індивідуальної відповідальності підозрюваних.
Чому розстріл військовополонених є воєнним злочином
Міжнародне гуманітарне право забороняє вбивство військовослужбовців, які склали зброю, здалися в полон або з інших причин більше не беруть участі в бойових діях.
Такі особи перебувають під захистом міжнародних договорів, зокрема Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.
Військовополонених не можна вбивати, катувати або піддавати жорстокому поводженню незалежно від того, до якої армії вони належать.
Навіть якщо людина до потрапляння в полон брала безпосередню участь у бойових діях, це не скасовує її правового захисту після захоплення противником.
Умисне вбивство військовополоненого є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права і може кваліфікуватися як воєнний злочин.
За українським законодавством діяння, передбачене частиною другою статті 438 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Відповідальність може наставати не лише для безпосередніх виконавців.
Командир також може нести кримінальну відповідальність, якщо доведено його участь у відданні злочинного наказу або інші передбачені законом підстави відповідальності.
Розстріли полонених залишаються предметом окремих розслідувань
Повідомлення із Запорізької області з’явилося на тлі інших кримінальних проваджень щодо можливих страт українських військовослужбовців.
Українські правоохоронні органи раніше неодноразово повідомляли про розслідування вбивств полонених та військовослужбовців, які припинили участь у бойових діях.
Окремі епізоди ставали відомими завдяки відеозаписам із безпілотників, радіоперехопленням або свідченням військових.
Однак кожен випадок потребує самостійного доказування, встановлення осіб загиблих та ідентифікації причетних.
Попередні розслідування не можуть замінити доказів щодо конкретного епізоду на Гуляйпільському напрямку.
За словами речника угруповання «Південь», матеріали щодо нового інциденту передано компетентним органам для подальшої правової оцінки.
Що відбуватиметься далі
Після відкриття кримінального провадження слідчі мають встановити точну послідовність подій та зібрати докази, необхідні для визначення відповідальних.
Окремим завданням стане ідентифікація загиблих українських військовослужбовців.
Прокуратура наразі не оприлюднила їхніх імен або інших персональних даних.
Також не повідомляється, чи вдалося отримати доступ до місця ймовірного злочину та провести всі необхідні слідчі дії.
Станом на 17 жовтня 2026 року офіційно підтверджено відкриття досудового розслідування. Встановлення безпосередніх виконавців та осіб, які могли віддати наказ про розстріл, триває.
Якщо зібрані докази підтвердять, що російські військові свідомо вбили українських захисників після взяття в полон, такі дії становитимуть грубе порушення законів і звичаїв війни.
Матеріали кримінального провадження можуть стати підставою для притягнення винних до відповідальності в українських судах, а за відповідних правових умов — і в межах міжнародних механізмів правосуддя.
