Київ після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі фактично втратив основні потужності для виробництва електроенергії. Три найбільші теплоелектроцентралі столиці — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ — більше не генерують струм. До пошкоджень їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт. Тепер столиця значно більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Водночас пошкоджені станції зберегли можливість виробляти теплову енергію, що має вирішальне значення напередодні опалювального сезону.
Про ситуацію в енергосистемі Києва повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі «Вечір.LIVE».
Його заяву 17 жовтня також підтвердили повідомлення УНІАН та інших українських медіа.
За словами парламентаря, після останніх російських ударів київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію, однак не втратили можливості забезпечувати місто теплом.
Це означає, що електрична й теплова частини роботи станцій наразі перебувають у принципово різному стані.
Що сталося з трьома найбільшими ТЕЦ Києва
У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по українській енергосистемі.
Серед цілей були об’єкти генерації електроенергії та високовольтні підстанції.
Повторних уражень зазнали три ключові київські теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ.
До російських атак ці об’єкти відігравали важливу роль у забезпеченні столиці електроенергією.
За наявними оцінками, їхня сукупна встановлена електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт.
Наразі всі три станції не здійснюють електрогенерацію.
Як повідомляла ТСН 15 жовтня, після пошкодження великих електростанцій Київ змушений покладатися насамперед на енергію, яка надходить із загальноукраїнської мережі.
Водночас відсутність виробництва електроенергії на трьох основних ТЕЦ не означає, що в столиці повністю зникли всі локальні джерела живлення.
У місті можуть працювати інші, зокрема резервні та розподілені генерувальні установки. Проте вони не можуть автоматично замінити всю потужність великих теплоелектроцентралей.
Як Київ отримуватиме електроенергію
Після зупинки власної великої генерації забезпечення столиці значною мірою залежить від роботи магістральних електромереж.
Електроенергія надходить із загальноукраїнської енергосистеми через високовольтні лінії та підстанції, які утворюють так зване Київське енергетичне кільце.
Ця інфраструктура дозволяє передавати електроенергію до столиці з інших регіонів.
Однак її робота також залежить від технічного стану обладнання, доступної потужності та наслідків російських обстрілів.
Удари по вузлових підстанціях можуть обмежувати можливості передачі електроенергії навіть тоді, коли генерація в інших частинах країни залишається доступною.
Саме тому втрата великих місцевих електростанцій створює додаткові ризики для стабільного живлення столиці.
Проте це не означає неминучого повного блекауту: електропостачання залежатиме від стану мереж, доступної генерації, ремонтів і можливостей аварійного резервування.
Чому київські ТЕЦ ще можуть давати тепло
Олексій Кучеренко звернув увагу на важливу технічну особливість теплоелектроцентралей.
На відміну від звичайних електростанцій, ТЕЦ призначені для комбінованого виробництва двох видів енергії — електричної та теплової.
Ця технологія називається когенерацією.
У нормальних умовах теплоелектроцентраль одночасно виробляє електроенергію й використовує частину теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Проте залежно від конструкції станції та характеру пошкоджень обладнання окремі теплові потужності можуть працювати навіть тоді, коли генерація електроенергії неможлива.
За словами Кучеренка, саме такий режим наразі намагаються забезпечити на київських ТЕЦ.
Станції поступово готують до роботи з пріоритетом теплопостачання.
Таким чином, пошкодження електрогенерувального обладнання не обов’язково означає повну втрату можливості обігрівати житлові будинки.
Водночас реальна подача тепла залежатиме також від стану насосів, теплових мереж, електроживлення допоміжного обладнання та готовності внутрішньобудинкових систем.
Скільки електроенергії потрібно Києву взимку
Київ залишається одним із найбільших центрів споживання електроенергії в Україні.
За оцінками енергетичних експертів, за звичайних умов потреба столиці може становити приблизно 1–1,2 ГВт.
У холодну пору року навантаження зростає через освітлення, роботу систем опалення, використання електрообігрівачів та іншу побутову й промислову активність.
У зимові пікові години потреба Києва може сягати 1,8–2 ГВт.
Ці цифри демонструють, наскільки важливою була власна велика генерація міста.
До пошкодження основні ТЕЦ мали встановлену потужність, співмірну зі звичайним попитом столиці.
Однак встановлена потужність не тотожна фактичному виробництву: реальні обсяги електрогенерації залежать від режиму роботи станцій, стану обладнання та поточних умов.
Тепер значну частину необхідної електроенергії доведеться передавати через магістральні мережі.
Це підвищує значення стабільної роботи підстанцій і ліній електропередачі.
Чому Україні потрібна розподілена генерація
На тлі руйнування великих енергетичних об’єктів Олексій Кучеренко наголосив на необхідності активніше розвивати когенераційні установки.
Йдеться передусім про газопоршневі та газотурбінні системи, які можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло.
На відміну від великих централізованих ТЕЦ, такі установки можна розташовувати в різних частинах міста.
Це потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих великих джерел генерації.
Проте сама по собі наявність невеликих установок не гарантує безперебійної роботи. Для цього необхідні паливо, справні розподільні мережі, системи автоматичного керування та резервне обладнання.
Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський ставив завдання наростити додаткову газову генерацію на 1 ГВт.
Однак питання реальних темпів введення нових потужностей залишається важливим, особливо після нових атак на великі електростанції.
Які ризики для опалювального сезону
Пошкодження трьох основних київських ТЕЦ стало серйозним випробуванням напередодні холодного періоду.
Найважливішим завданням є відновлення стабільного електроживлення та забезпечення роботи систем централізованого опалення.
Навіть якщо станції можуть виробляти тепло, для його транспортування потрібна електроенергія.
Насоси, автоматика, індивідуальні теплові пункти та інше обладнання повинні мати надійне електроживлення.
Тому захист електричних мереж залишається критично важливим і для теплопостачання.
У разі тривалих відключень окремі житлові будинки можуть мати проблеми з циркуляцією теплоносія, особливо якщо насосне обладнання не забезпечене резервним живленням.
Водночас реальні наслідки залежатимуть від стану систем у конкретних районах та будинках.
Чи зможе Київ пройти зиму без власних великих ТЕЦ
Станом на 17 жовтня 2026 року не оголошено остаточного терміну відновлення електрогенерації на трьох основних столичних теплоелектроцентралях.
За словами Кучеренка, пріоритетом залишається підготовка пошкоджених станцій до забезпечення теплом.
Паралельно енергетикам необхідно підтримувати стабільну роботу зовнішніх мереж та відновлювати обладнання, пошкоджене внаслідок російських атак.
Головний ризик полягає в одночасному поєднанні двох проблем: втрати великих джерел місцевої електрогенерації та можливих обмежень передачі електроенергії з інших регіонів.
Саме тому Київ потребує відновлення пошкоджених потужностей, розвитку розподіленої генерації й надійного резервного живлення критичної інфраструктури.
Поки що основні теплоелектроцентралі столиці не виробляють електроенергію, але, за словами народного депутата, зберігають можливість працювати на теплопостачання.
Це дає підстави сподіватися на відновлення подачі тепла, однак не усуває ризиків нових відключень світла протягом опалювального сезону.
