В Україні поширюється небезпечна схема фінансового шахрайства, за якої зловмисники не просто викрадають кошти з банківських карток, а змушують людей самостійно оформлювати кредити й переказувати позичені гроші на сторонні рахунки. В окремих випадках потерпілі протягом одного дня беруть позики одразу в шести-семи банках. У результаті шахраї отримують гроші, а жертви залишаються з кредитними зобов’язаннями. Для маніпуляцій аферисти дедалі активніше використовують психологічний тиск, соціальну інженерію та можливості штучного інтелекту.
Про нові тенденції фінансового шахрайства розповів начальник управління моніторингу та безпеки платіжних операцій Ідея Банку Максим Ядвіга. Його пояснення 16 жовтня опублікувала ТСН.
За словами банківського експерта, злочинці поступово змінюють підходи до виманювання грошей.
Якщо раніше вони переважно пропонували неіснуючі товари, обіцяли великі виграші або заманювали людей фальшивими вакансіями, то тепер дедалі частіше використовують складніші психологічні сценарії.
Головна мета нової схеми — переконати людину самостійно оформити позику та добровільно переказати отримані гроші шахраям.
Як українців змушують набирати кредити
За інформацією Ідея Банку, шахрайська схема ґрунтується на поступовому встановленні психологічного контролю над потерпілою людиною.
Зловмисники можуть телефонувати від імені працівників банку, представників фінансових установ або служб безпеки.
Під час розмови вони повідомляють про нібито підозрілі операції, загрозу блокування рахунків чи необхідність терміново захистити заощадження.
В окремих випадках використовуються й інші легенди, покликані змусити людину виконувати інструкції без перевірки інформації.
Після встановлення довіри аферисти переходять до наступного етапу.
Вони переконують співрозмовника зареєструватися в мобільному застосунку банку, оформити кредит або збільшити доступний кредитний ліміт.
Потім пропонують переказати отримані кошти на вказаний рахунок, пояснюючи це необхідністю захисту грошей, перевірки операцій або виконання інших нібито обов’язкових процедур.
Найнебезпечніше те, що жертва може власноруч підтвердити кожну операцію.
Через це після виявлення шахрайства виникає додаткова проблема: необхідно не лише намагатися повернути викрадені кошти, а й урегулювати питання оформлених кредитів.
За один день людина може стати боржником кількох банків
Максим Ядвіга розповів про випадки, коли потерпілі під впливом аферистів отримували кредити одразу в шести-семи фінансових установах.
Людина послідовно відкривала банківські застосунки, проходила процедури оформлення позик і переказувала гроші на рахунки, які їй називали шахраї.
При цьому зловмисники могли підтримувати постійний контакт із потерпілою людиною, не даючи їй часу самостійно оцінити ситуацію.
У результаті протягом кількох годин фінансові зобов’язання могли суттєво збільшитися.
Точних сум позик у кожному з таких випадків експерт не назвав.
Важливо, що добровільне підтвердження переказу під впливом обману не робить дії шахраїв законними, але може ускладнити процедуру повернення грошей.
Питання відповідальності за кредитом і можливість оскарження операцій залежать від конкретних обставин, умов договору та результатів перевірки.
Штучний інтелект допомагає злочинцям обманювати людей
Окремою проблемою стало використання технологій штучного інтелекту.
За словами представника Ідея Банку, сучасні шахрайські схеми дедалі частіше поєднують технологічні інструменти із психологічними маніпуляціями.
ШІ може використовуватися для створення переконливих повідомлень, підроблених зображень, автоматизації листування та імітації голосів.
Такі технології здатні зробити неправдиве повідомлення більш схожим на справжнє звернення представника банку або знайомої людини.
Проте сам факт використання штучного інтелекту не є обов’язковою складовою кожної шахрайської схеми.
Основним інструментом залишається соціальна інженерія — психологічний вплив, за допомогою якого людину переконують самостійно виконати небезпечні фінансові дії.
Зловмисники нерідко створюють відчуття терміновості, залякують блокуванням рахунків або забороняють обговорювати ситуацію з родичами.
Саме такі вимоги повинні викликати підозру.
Українці втратили 1,4 мільярда гривень через карткове шахрайство
Масштаби проблеми ілюструє статистика Національного банку України.
За офіційними даними НБУ, у 2025 році було зафіксовано 256 тисяч шахрайських операцій із використанням платіжних карток, за якими понесено збитки.
Загальна сума втрат досягла 1,4 мільярда гривень.
При цьому кількість шахрайських операцій порівняно з 2024 роком зменшилася приблизно на 5%.
Однак фінансові збитки, навпаки, зросли на 24%.
Причина полягає, зокрема, у збільшенні середнього розміру незаконної операції.
Якщо у 2024 році цей показник становив 4247 гривень, то за підсумками 2025 року він зріс до 5536 гривень.
Отже, шахрайських операцій стало дещо менше, але кожна з них у середньому завдає більшої фінансової шкоди.
На один мільйон видаткових операцій із платіжними картками у 2025 році припадало 27 шахрайських випадків.
Це на 14% менше, ніж роком раніше.
Водночас наведена статистика охоплює різні види карткового шахрайства, а не лише схеми з оформленням онлайн-кредитів.
Чому шахраї представляються працівниками банків
Один із найпоширеніших прийомів зловмисників — видавати себе за представників авторитетних установ.
Для цього вони можуть використовувати назви банків, Національного банку України, правоохоронних органів або служб фінансового моніторингу.
Злочинці намагаються переконати людину, що її рахункам загрожує небезпека, а для порятунку коштів необхідно негайно виконати певні дії.
Водночас справжні працівники банків не повинні вимагати паролі, PIN-коди, одноразові коди підтвердження або переказ грошей на сторонні рахунки нібито для перевірки безпеки.
Раніше кіберполіція попереджала про шахраїв, які пропонують встановити фальшивий банківський застосунок.
Після переходу за підробленим посиланням потерпілі можуть передати зловмисникам дані авторизації.
Згодом ці дані використовуються для доступу до рахунків та викрадення коштів.
Що робити, якщо вас змусили оформити кредит
Фахівці рекомендують діяти максимально швидко.
Насамперед потрібно самостійно зв’язатися з банком через офіційний номер телефону або застосунок.
Необхідно повідомити про шахрайство, попросити заблокувати скомпрометовані платіжні інструменти та зупинити подальші підозрілі операції.
Якщо гроші вже переказано, слід негайно повідомити банку всі відомі реквізити отримувача.
Також варто звернутися до банку, на рахунок якого надійшли кошти, через офіційні канали зв’язку. Можливість зупинення подальшого руху грошей залежить від конкретних обставин.
Наступний крок — заява до поліції.
Повідомити про кіберзлочин можна через офіційний сайт кіберполіції або звернутися до поліції за номером 102.
Потрібно зберегти повідомлення шахраїв, номери телефонів, дані переказів, кредитні договори та інші можливі докази.
Якщо кредит було оформлено під впливом шахраїв, необхідно окремо письмово звернутися до кожної фінансової установи, пояснити обставини та попросити провести перевірку.
Сам факт звернення до поліції не означає автоматичного анулювання кредиту.
За необхідності потерпілому може знадобитися юридична допомога для оскарження операцій або вирішення спору з кредитором.
Як не потрапити в боргову пастку
Найважливіше правило — не виконувати фінансових операцій за інструкціями незнайомих людей, навіть якщо вони представляються співробітниками банку.
Будь-яку інформацію про підозрілі транзакції потрібно перевіряти самостійно.
Для цього варто завершити розмову та зателефонувати до банку за номером, вказаним на його офіційному сайті або на банківській картці.
Не варто поспішати з оформленням кредитів, переказувати гроші на так звані захищені рахунки або повідомляти стороннім особам коди підтвердження.
Додатково рекомендується встановлювати індивідуальні ліміти на перекази та використовувати багатофакторну автентифікацію.
Особливо небезпечними є ситуації, коли незнайома людина одночасно вимагає терміново оформити кредит, переказати гроші та нікому про це не розповідати.
Саме такі ознаки можуть свідчити про спробу фінансового шахрайства.
З огляду на розвиток цифрових банківських послуг і нових технологій аферисти продовжують змінювати способи обману.
Однак своєчасна перевірка інформації, припинення підозрілої розмови та оперативне звернення до банку залишаються ключовими способами зменшити ризик фінансових втрат.
