Україна продовжить нарощувати дальність і потужність ударів по території Росії, якщо Москва не припинить війну. Про це керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив під час поїздки до Латвії, фактично підтвердивши, що рекордні атаки на російський тил не є разовими операціями. Водночас він наголосив: далекобійні удари самі по собі не можуть виграти війну і мають працювати разом з іншими формами бойових дій.
Буданов дав інтерв’ю журналісту Латвійського телебачення Гінтсу Амоліньшу під час Ризької конференції. Одним із центральних питань стала нова дальність української зброї після атак на російські об’єкти за тисячі кілометрів від українського кордону.
На запитання, чи означає останній удар по російській Арктиці, що Україна й надалі розширюватиме географію атак, керівник ОП відповів прямо.
«Якщо Росія не припинить бойові дії проти нас, вона на власній шкурі відчує це ще більше і сильніше», — заявив Буданов. За його словами, українські удари ставатимуть глибшими та матимуть більшу бойову потужність.
При цьому конкретних майбутніх цілей, типів озброєнь або строків нових операцій він не назвав. Тобто заяву не варто трактувати як анонс конкретного удару по певному російському місту чи підприємству. Йдеться про загальну стратегію: що довше Росія продовжує війну, то менш захищеним має ставати її глибокий тил.
Заява прозвучала буквально через день після операції, яка продемонструвала новий рівень української далекобійності.
9 вересня Сили спеціальних операцій України повідомили про удари по двох підприємствах газоконденсатної промисловості у Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ. Один із об’єктів розташований у Новому Уренгої — неофіційній «газовій столиці» Росії. Відстань від українського кордону становить понад 3000 км, а окремі оцінки маршруту ударних дронів перевищують 3200 км. Це стало найглибшим підтвердженим українським ударом по території РФ від початку повномасштабної війни.
Російський губернатор Дмитро Артюхов підтвердив атаку на промисловий об’єкт у Новому Уренгої та пожежу після падіння уламків, хоча не назвав саме підприємство. Українська сторона заявила про ураження двох критично важливих для газоконденсатної галузі об’єктів.
Ямало-Ненецький регіон має особливе значення для російської енергетики. Саме там видобувається близько 80% природного газу Росії. До останніх атак ця територія фактично вважалася недосяжною для українських ударних систем через величезну відстань від фронту.
Український виробник Fire Point повідомив, що для операції могли використовуватися далекобійні FP-1. Ці безпілотники розвивають швидкість приблизно 140–180 км/год та можуть нести бойову частину масою близько 60 кг. До удару по Новому Уренгою одним із найдальніших відомих епізодів застосування FP-1 була атака на об’єкт в Омську приблизно за 2500 км від кордону.
Тепер межа фактично відсунулася ще на сотні кілометрів.
Це важливо не лише з військової, а й з економічної точки зору. Україна останні місяці системно атакує російські НПЗ, нафтобази, термінали, склади та іншу інфраструктуру, яка забезпечує доходи російського бюджету і постачання пального армії.
Результати цієї кампанії вже відображаються у статистиці.
11 вересня Міжнародне енергетичне агентство вкотре погіршило прогноз видобутку нафти в Росії саме на тлі українських атак на енергетичні об’єкти. За оцінкою IEA, середній видобуток російської нафти у 2026 році становитиме близько 8,7 млн барелів на добу, а прогноз було знижено ще на 125 тисяч барелів. Для 2027 року агентство скоротило прогноз на 235 тисяч барелів на добу.
У серпні російський видобуток сирої нафти, за даними IEA, опустився до 8,36 млн барелів на добу — приблизно на 940 тисяч нижче січневого показника. Reuters також отримало проєкт російського урядового прогнозу, відповідно до якого видобуток нафти у РФ у 2026 році може впасти до найнижчого рівня за 17 років.
Окремою проблемою для Кремля стали перебої на нафтопереробних заводах.
Наприклад, після української атаки Орський НПЗ повністю зупинився, а ремонт пошкодженого обладнання може тривати до шести місяців. Російська регіональна влада була змушена визнати проблеми з постачанням пального.
На тлі ударів Москва продовжувала обмежувати експорт пального. Reuters повідомляло, що Росія готувалася продовжити заборону на експорт дизельного пального через дефіцит на внутрішньому ринку, тоді як експорт бензину вже обмежений до початку 2027 року, а авіаційного пального — до кінця листопада.
У цьому контексті слова Буданова про те, що Росія має «відчути війну на власній шкурі», набувають цілком практичного економічного змісту. Українська стратегія полягає не лише у фізичному знищенні окремих військових об’єктів, а й у підвищенні загальної вартості продовження війни для Москви.
У самій Росії наслідки далекобійної кампанії дедалі більше виходять за межі прикордонних регіонів.
Reuters напередодні російських парламентських виборів описував зростання тривожності серед населення через регулярні атаки дронів. Зросла популярність страхування квартир від наслідків ударів безпілотників, а попит на захисну плівку для вікон, яка повинна зменшити розліт уламків скла під час вибухів, у частини виробників збільшився приблизно на 50%.
11 вересня атаки на російський тил продовжилися. У Тульській області внаслідок ударів загинули двоє людей, у Саратові загорівся великий логістичний комплекс Ozon, повідомлялося про удари у Волгоградській області та атаки на низку економічних об’єктів.
Водночас Росія різко нарощує власні удари по Україні. Лише останніми днями російські безпілотники та ракети били по Києву, Дніпру, Павлограду, Сумах, прикордонних переходах із Молдовою та інших містах. 10–11 вересня окремою ціллю російських дронів стали автозаправні станції в Києві.
Саме цю логіку взаємного посилення далекобійних ударів Буданов описав у Ризі. При цьому він зробив важливе застереження: лише такими операціями війну виграти неможливо.
«Глибокі удари не можуть виграти війну», — сказав керівник ОП під час пресконференції. За його словами, вони є інструментом впливу та примусу, але працюють лише разом з іншими формами звичайних бойових дій.
Як приклад Буданов навів саму Росію. Москва протягом років застосовує проти України балістичні та крилаті ракети й тисячі далекобійних безпілотників, проте це не змусило Україну капітулювати. Отже, стратегічний ефект далекобійних систем полягає передусім у руйнуванні військової логістики, виробництва, енергетичної бази та економічних можливостей противника, а не у сподіванні завершити війну одними повітряними атаками.
У Ризі Буданов також говорив про нову гонку безпілотних технологій. Після появи у Росії швидкісних реактивних ударних БпЛА Україна розробляє та випробовує малогабаритні швидкісні дрони-перехоплювачі. Він назвав це нормальним розвитком військової науки: одна сторона створює новий засіб нападу, інша — новий спосіб його знищення.
Офіс президента підтвердив, що під час перебування в Латвії Буданов як керівник ОП провів переговори з президентом Едгарсом Рінкевичсом, прем’єр-міністром Андрісом Кулбергсом та міністром оборони Райвісом Мелнісом. Сторони обговорювали оборонну співпрацю, безпекову ситуацію, підтримку України та дипломатичні зусилля для завершення війни.
Таким чином, заява Буданова прозвучала одночасно на двох рівнях. Дипломатичний сигнал полягає в тому, що Київ продовжує говорити про завершення війни переговорами. Військовий — у тому, що відмова Москви припинити агресію означатиме подальше розширення географії українських ударів.
Після Нового Уренгоя сама географія вже виглядає принципово інакше. Якщо раніше глибоким тилом вважалися Москва, Татарстан чи об’єкти за Уралом, то тепер українські дрони продемонстрували можливість досягати російської Арктики на дистанції понад три тисячі кілометрів.
І саме на цьому тлі фраза Буданова про «ще глибші» удари звучить для Кремля найбільш показово: конкретних наступних цілей Україна не називає, але територій Росії, які можуть вважати себе гарантовано недосяжними, стає дедалі менше.
